А.Гордєєв представив у Верховній Раді України Програму розвитку людського капіталу Херсонської області на 2017-2021 роки 

22 лютого голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв взяв участь у розширеному засіданні парламентського Комітету з питань науки та освіти. Він виступив із доповіддю на тему «Основні проблеми управління людським капіталом на прикладі Херсонської області».

«Херсонщина не приїхала сюди просити, вона приїхала запропонувати. Сьогодні багато кажуть, що мільйони знаходяться на депозитних рахунках органів місцевого самоврядування, громади отримали ресурс.  Але отримали вони не тільки ресурс, а і повноваження і відповідальність за свої громади.

Я категорично переконаний, що добробут України починається з учителя. Ми можемо не мати лікаря, бо у нас немає вчителя. Коли ми днями проводили нараду у Херсонському аграрному університеті, колектив вузу сказав, що у спілкуванні з одинадцятикласниками ті говорять про небажання здавати ЗНО, іти далі вчитись. У них втрачена мотивація. Учитель їм не заклав мотиваційну складову бути успішним», - розпочав він.

Голова ОДА окреслив головні проблеми людського капіталу області. Перший виклик – еміграція  людського капіталу за межі регіону, у тому числі через прикордонний статус. Другий фактор – демографічна проблема. Минулий рік, за його словами, став межею падіння за останні 30 років.

Також існує гострий дефіцит лікарів і вчителів у сільській місцевості. «Тільки по Херсону потреба у педагогах нульова, тоді як за межами обласного центру — від 6 до 20 педагогів на район», – зазначив Гордєєв.

На тлі старіння працівників дефіцит нових кадрів ще більше поглиблюється. Тож загальна потреба у кадрах в охороні здоров`я  складає 1719 осіб, із них забезпечено у 2016 році  120 осіб. В освіті потреба складає 1780 осіб,  забезпечено 292 особи. Спорт — 45, забезпечено — 0.

«У таких критичних умовах ми розробили програму розвитку людського капіталу на 5 років. Її мета – підтримка та створення необхідних умов для розвитку, накопичення людського капіталу області та забезпечення потреб регіонального  ринку праці у фахівцях з гостродефіцитних спеціальностей. Вона передбачає аналіз і прогноз потреби у фахівцях, ми побачимо реальну потребу у кадрах з розбивкою на 5 років вперед», – додав А.Гордєєв.

Ключова складова програми – формування  регіонального замовлення. На сьогодні таке поняття, за словами очільника області, відсутнє у контексті вищої освіти. Тому він звернувся до комітету  посприяти у нормативному забезпеченні цієї моделі.

Далі акумуляція коштів і співфінансування. Так, пропонується модель співфінансування через створення цільового фонду у складі обласного бюджету. Формуватиметься він  у розмірі 25% від обласного бюджету, 75% -  районний та сільський бюджет. Вказаний фонд буде розповсюджуватись, за словами А.Гордєєва, для вузів, які будуть давати сучасну освіту.

Наступний виклик програми – забезпечення житлом і соціальними гарантіями. «Наразі в області ми шукаємо недобудови, добудовуємо з обов`язковим розподілом житла на медиків, педагогів і соціальних працівників», – додав він.

Губернатор Херсонщини звернувся до керівництва Міносвіти з проханням  оптимізувати навчальні плани. «Сьогодні йде калічення наших дітей. Коли два роки дитина не знає, що таке трактор або вчиться на тренажерах 70-х років, нам доведеться знову його  перевиховувати у цьому ПТУ, але уже за приватні кошти. Тож хочу подякувати уряду, що на Херсонщині пішли назустріч матеріальній базі ПТУ і створили єдиний в області Аграрний центр, передавши нам новітнє обладнання, нові трактори New Holland, комбайни, сівалки. Сьогоднішні фахівці будуть сучасними спеціалістами. Але їм треба дати виробничу практику», – підкреслив він.

Перший заступник голови Комітету ВР з питань науки та освіти Олександр Співаковський зазначив, що така модель дозволяє зрозуміти, хто як і за якими алгоритмами буде інвестувати у систему освіти

«Якщо у рамках децентралізації ми не зробимо збалансоване фінансування освіти, система працювати не буде. Зараз вона розбалансована і з точки зору того, що робить держбюджет, місцеві бюджети, і у контексті розвитку людського капіталу по територіях. Тож ми  запропонуємо іншим областям подивитись по цьому шаблону, що у них відбувається, і можливо, застосувати наш досвід.  Ми маємо зрозуміти, як місцевий бюджет, території і громади зможуть взяти участь у формуванні людського капіталу. Не сепаратизм, а  мотивація людей на місцях», – додав депутат.

У свою чергу перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець підкреслив, що “херсонська модель” може допомогти врятувати фінансування освіти.

“Надзвичайно гостре питання фінансування освіти. Я дуже вдячний херсонцям, що запропонували модель державного і регіонального замовлення. Модель замовлення, коли університет, роботодавець і студент укладають угоду зі взаємною відповідальністю є правильним. Без взаємних зобов`язань змусити когось відпрацьовувати неможливо. Головне, щоб цією системо не зловживали як цільовими направленнями. Можливо, це не завжди ринкові механізми, але вони нам допоможуть зберегти території”, - зауважив заступник міністра.

При цьому він окреслив стан справ у провідних херсонських вузах. На тлі великих перспектив аграрного сектора, за його словами, Херсону потрібно рятувати свій аграрний університет.

“Херсонська морська академія — це сьогодні лідер професійної вищої освіти. На базі закладу створено кластер. Зараз за дорученням прем`єр-міністра вирішується питання приєднання морехідного риболовцецього училища. Це приклад і доброї дуальної освіти, і доброї професійної освіти, де видно як потрібно готувати фахівців, які після отримання диплома готові сісти за робоче місце. Це модель, як ми пропонуємо і нашим вищим авіаційним закладам”, - сказав Ковтунець.