Булінг – важлива проблема для дітей в Україні

На сьогоднішній день надзвичайно гостро постає проблема агресивних проявів у міжособистісних стосунках учнівської молоді. Останніми роками визнано поширення в освітній практиці такого явища, як шкільний булінг, який можна вважати першим кроком до справжнього насильства та злочинної поведінки. Діти ж є найбільш вразливою категорією, вони соціалізуються, навчаються різним моделям поведінки, і, на жаль, булінг стає однією з таких моделей. Хулігани (булі) надзвичайно винахідливі. Новітній їхній «винахід» — кібер-булінг, тобто знущання з використанням електронних засобів комунікації. В наш час він особливо популярний серед старших підлітків.

Тому з метою попередження насильства в учнівському середовищі, поширенню булінгу та його видів, спеціалістами Генічеського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з 13 по 23 листопада 2017 року проведено відеолекції у навчальних закладах району та міста. При спілкуванні з підлітками з’ясувалось, що найбільш поширеною формою булінга серед старших школярів виявились заборони та ігнорування(відмова у спілкуванні, виключення зі спільної діяльності). Вербальні знущання є також достатньо поширеною формою цькування, моральне пригнічення використовується з середньою частотою, а фізичні знущання використовуються учнями дуже рідко як найбільш недозволена форма поведінки, за якою майже завжди слідує покарання або хоча б зауваження з боку батьків та співробітників школи.

В ході відеолекцій розкриті такі поняття, як «булінг», види булінгу, наслідки такої поведінки для жертви та агресора, переглянуто та обговорено фільм з елементами шкільного булінгу. Учням надано поради, як діяти у разі виникнення такої ситуації у школі, до кого звернутись за допомогою. Загалом заходом було охоплено 500 осіб, з числа учнівської молоді.

Невід’ємним наслідком поширення булінгу серед учнівського середовища є перехід до агресивних дій, які носять злочинний характер, що викликає небажані негативні тенденції у функціонуванні молодіжного середовища та суспільства загалом. Тому, в першу чергу, треба проводити профілактичні заходи, а не чекати наслідків.

Будьмо толерантними один до одного та до самих себе!