Скорбота у «мертвому місті»

Трагедія, яка сталася 26 квітня 1986 року, ввійшла в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тілі України. Надто дорого заплатили ми і платимо за Чорнобиль. Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Втратили життя землі і ріки, спустіли донедавна мальовничі села, поселилася скорбота у «мертвому» місті Прип’ять.

26 квітня у Вільненській школі відбувся усний журнал «Чорнобиль-чорний біль нашої землі», присвячений дню пам’яті Чорнобиля для учнів 6-11 класів, а з учнями 1-4 класів проведено години спілкування «Чорнобиль: наш гріх і біль».

Під час заходів школярі дізналися про трагедію, яка сталася на Чорнобильській атомній електростанції, яка забрала життя багатьох людей, зламала долі, лишила домівок і назавжди залишила болючу рану в наших серцях. Учні хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв, які ціною власного життя врятували наше майбутнє. Чорнобиль – це вже історія України, тому дітей треба навчати вболівати за минуле своєї держави, сприймати її такою, яка вона є, до того ж формувати загально розвинену людину, що буде протистояти злу, насильству, несправедливості та руйнуванню навколишнього світу. Чорнобиль дав нам декілька моральних уроків трагедії, один з них – це урок патріотизму, який вчить нас завжди пам’ятати про подвиг пожежників, щоб у потрібну хвилину стати на захист, ухвалити правильне рішення, насамперед думати про оточуючих, бути чесними і сміливими, бути людьми, гідними свого народу і не зганьбити його, любити і берегти рідну землю.