Вихованці театрального колективу «Пульс» опорного закладу НВК «Чаплинська школа-гімназія» Чаплинської селищної ради долучились до благодійної акції «Сонечко в долонях»

22.01.2019 07:50:39
Вихованці театрального колективу «Пульс» опорного закладу НВК «Чаплинська школа-гімназія» Чаплинської селищної ради долучились до благодійної акції «Сонечко в долонях»

Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо. А ще випікають два спеціальні хліби «Маланка» і «Василь». Зазвичай батько питав, сховавшись за великою мискою з пирогами: – Чи бачите ви мене, діти? У відповідь потрібно сказати: – Не бачимо Вас, батьку! – То дай, Боже, щоб і на той рік не бачили! Цей ритуал символізував собою замовляння на гарний, високий врожай пшениці, достаток і добробут в родині.

На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку» – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії – римлянки, яка померла саме цього дня, 439 року.

Святий Василій Великий вважався покровителем землеробства, обрядодії цього дня носять аграрно – магічний характер. Щедрування – народний звичай, тому всі щедрівки радісні, оптимістичні, в них бажають щастя, здоров’я, багатства, успіхів кожному члену сім’ї.

ОЗ НВК «Чаплинська школа-гімназія» бере участь у благодійній акції «Сонечко в долонях», яка проводиться в рамках реалізації Програм «Джерела Таврійського краю» та «Я-родина – Батьківщина» відповідно до напрямків – «Джерело доброти та милосердя». Головною метою Акції є залучення дітей та молоді до вирішення проблем представників соціально-незахищених категорій населення через організацію та проведення соціально-значущої діяльності. Проведення заходів у світлі цієї акції сприяє формуванню громадської та соціальної активності дітей та молоді, розвитку у дітей почуття милосердя та толерантності, вихованню шанобливого становлення до військових, учасників Великої Вітчизняної війни та людей літнього віку.

Отож вихованці театрального колективу «Пульс», керівник Тетяна Мончик, 14 січня 2019 року привітали людей похилого віку Комунального закладу Херсонської обласної ради «Чаплинський геріатричний пансіонат» та військові частини А 0284 та А 1032, які дислокуються на території Чплинської громади. Актори-аматори, які зберігають українські звичаї, продемонстрували традиційне різдвяне дійство.

«Знаєте, перед літніми людьми ми намагалися зіграти як найкраще, тому що для них це велика радість, а нам – справа, яка приносить задоволення. Важко було дивитись на знедоленні життя, але душа зігрівалась, коли на їхніх обличчях з’являлись посмішки, коли тіло танцювало в такт музиці. Також досить приємно було виступати перед солдатами. Вони щиро сміялись із усіх наших образів, підтримували гучними оплесками та було видно, що їм цікаво спостерігати за дійством. Представники Збройних Сил України почастували всіх солодощами, дали «пів золотого» і справжні солдатські сухпайки!» - розповідає учасниця колективу Оксана Трюхан.

Діти подарували всім колективам купу позитивних емоцій та святкове занурення у світ традицій українського народу.

 

Вихованці шкільного колективу «Пульс» довго і наполегливо готувалися до свята: складали постановку для «Водіння кози», вивчали пісні, вживалися в харизматичні образи Кози, Чорта, Цигана, Василя та Меланки, щоб подарувати людям хороший настрій. Діти подарували глядачам щирі емоції, відчуття причетності до чогось великого і по-справжньому цінного. Перед очима неначе ожила столітня культура українського народу – тут і поліфонічність звучання щедрівок, і хитра Коза, і обдурений Чорт, і кумедні Василь та Меланка.

Особливо незвично було спостерігати, як оживає і розцвітає традиція в умовах метушливого міста, як те, що свідомо спотворювалось, стає культуротворчою частиною нації, тим, чим ми пишаємося. Люди, які по-справжньому люблять свою справу, вчергове показали, що для щастя багато не треба – просто поважати і цінувати своє коріння, дарувати людям промінь світла і віри. Щедрувальники-посівальники отримали заслужену винагороду за свої старання від колективів.

Корисні посилання