Державі не байдужі проблеми людей з інвалідністю

За останнє десятиріччя соціальна політика багатьох європейських країн стосовно осіб з обмеженими фізичними можливостями зазнала суттєвих змін. Ставлення до цієї соціальної групи людей, як до пацієнтів, якими необхідно лише опікуватися, і які не можуть долучатися до активного суспільного життя, змінилося на ставлення до них, як до повноправних членів суспільства, що мають рівні права з іншими громадянами країни.

Жодна людина не може скористатися наданими їй правами, якщо вона не має до них «доступу», тобто відповідних умов для їх реалізації.

Особливе значення ця об’єктивна вимога має у процесі реалізації прав людей з інвалідністю, оскільки їм доводиться долати численні додаткові перешкоди, які не дозволяєте брати повноцінну, рівноправну участь у суспільному житті.

Значення понять:

«Маломобільні» групи населення – люди, що відчувають труднощі при самостійному пересуванні при одержані послуги.

Допоміжні засоби - це засоби, які частково компенсують втрачені або ослаблені функції організму і використовуються споживачем протягом короткотривалого часу при переміщенні або здійснення інших соціальних функцій.

В Україні забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями  такими засобами здійснюється відповідно до «Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення», затвердженого постановою КМУ №1652 від 29.11.2006 з послідуючими змінами та доповненнями.

Так на виконання вищезазначеної Постанови, завдяки налагодженої роботи щодо забезпечення осіб з обмеженими фізичними можливостями  Генічеського району технічними та іншими засобами реабілітації  20 листопада 2017 року мешканцю міста Генічеськ, інваліду з дитинства І групи управлінням соціального захисту населення було видано електроскутер Sterling s400.

Державі не байдужа проблема таких людей а ми з гідністю виконуємо програму держави.