Перспективи розвитку туристичної галузі під час та після карантину обговорили на «TAVRIAN ONLINE HORIZONS»

29.04.2020 06:23:51
Перспективи розвитку туристичної галузі під час та після карантину обговорили на «TAVRIAN ONLINE HORIZONS»

Відбувся інвестиційний онлайн-форум «TAVRIAN ONLINE HORIZONS». Цього року вже традиційний міжнародний захід провели дистанційно у зв`язку з  карантинними заходами, введеними через загрозу поширення коронавірусної інфекції COVID-19. Представники бізнесу, влади, іноземні, українські експерти підключились до роботи форуму, щоб обговорити перспективи розвитку різних сфер економіки в режимі діючих обмежень та після завершення карантину.

У рамках блоку «Криза: падіння або нові можливості» відбулася панельна дискусія на тему «Внутрішній туризм – підтримати вже сьогодні». У ході дискусії під модеруванням голови обласної державної адміністрації Юрія Гусєва обговорили проблеми, з якими зіткнувся туристичний сектор у період карантину, та можливі шляхи виходу з кризи за підтримки влади.

Перспективи розвитку туристичної індустрії під час та після відмови від карантинного режиму – бачення держави

На початку дискусії в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко підкреслила, що українці звикли до того, що будь-які економічні кризи лише опосередковано торкаються туристичного сектору й він стало розвивається, однак не в сьогоднішній ситуації.

«В Україні ця галузь тільки почала ставати на ноги та давати результати. Що ми маємо сьогодні? Повну зупинку туристичного сектору й пов’язаних з ним галузей. Ми в Міністерстві опікуємося не лише туризмом, а й питаннями розвитку креативних індустрій, культури й спадщини, і всі ці пов’язані між собою речі через карантинні обмеження зазнають надзвичайного збитку», — відмітила Світлана Фоменко й акцентувала, що держава має в цей складний час не просто підтримати туризм, а й оновити бізнес-процеси й роботу галузі в цілому.

Так, на сайті Верховної Ради України  вже зареєстрований законопроєкт №3377 (Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), опрацьований спільно з профільним комітетом. Проєкт закону передбачає додаткові пільги, які держава може запропонувати сьогодні туристичній галузі: скасування туристичного збору до кінця 2020 року, звільнення операцій з надання туристичних послуг від сплати податку на додану вартість, на прибуток та єдиного соціального внеску, земельного податку, на нежитлову нерухомість, введення додаткових пільг на оплату оренди землі державної та комунальної власності.

Оскільки введення податкових пільг стане відчутним не одразу, існує необхідність надання адресної державної допомоги. Саме тут виникає питання: кому держава має надавати таку підтримку? На даний момент 80% ринку належать 10 топовим туристичним операторам. Із них 5 мають бенефіціарів, які знаходяться за кордоном, орієнтовані на виїзний туризм, не створюють нові робочі місця в Україні. Тож в Міністерстві впевнені, що мають сконцентрувати зусилля саме на підтримці національних туристичних операторів, тих, хто створює новий туристичний продукт. Механізм надання адресної підтримки, фінансування якої планується вести зі Стабілізаційного фонду на боротьбу з коронакризою, наразі відпрацьовується.

Долучилася до роботи форуму Мар’яна Олеськів, голова Державного агентства розвитку туризму України: «Дуже рада, що Херсонщина запрошує туризм як учасника інвестиційного форуму, адже ця галузь є важливою і з точки зору приваблення інвестицій, і з точки зору економічного розвитку, у тому числі й зайнятості населення. Як ми знаємо, у туризмі зайняті дуже багато вразливих верств населення – молодь, пенсіонери, жінки. Міністерство й Агентство активно працюють з учасниками ринку щодо можливої підтримки».

Наразі агентство проводить роботу з переорієнтування учасників туристичного ринку на внутрішній та в’їзний туризм, адже для держави основним пріоритетом має бути приваблення інвестицій, а також туристів, які приносять кошти. Проведено ряд зустрічей з туроператорами й представниками готелів, як зможуть співпрацювати для створення якісного туристичного продукту. Основана мета – зробити попит на внутрішній туризм, що виникне після закінчення карантину, сталим й не «втратити» туриста після відкриття кордонів. Для забезпечення досягнення цієї цілі впроваджується акумулятивний проєкт «Невже це Україна», що сприятиме формуванню культури подорожей.

Розробники проєкту роблять акцент на задоволенні потреб споживача туристичних послуг, який часто подорожує. Головний противник, з яким пропонується вести боротьбу, – невідповідність українських туристичних пропозицій звичкам споживача, який має приклад якісного надання туристичних послуг за кордоном. Саме ті, хто часто подорожують, стануть інформаційним посередником для інших потенційних туристів. Висвітлення реального позитивного досвіду відпочинку сприятиме формуванню бажання відкрити для себе Україну.

Після закінчення карантину ми можемо спостерігати збільшення попиту на морські напрямки та у відповідь – сплеск цін на проживання й послуги. Однак, коли кордони знову відкриються, туристичний потік може переорієнтуватися на іноземні курорти. Щоб не допустити цієї ситуації, вважають в Агентстві, місцевим органам державної виконавчої влади, органам місцевого  самоврядування та ОТГ важливо працювати з представниками ринку, вести комунікацію, пояснювати, чому зараз нам важливо зосередитися на якості надання туристичних послуг, а не на отриманні короткочасної вигоди.

Бачення й очікування бізнесу

Президент громадської спілки "Національна туристична організація України" Іван Ліптуга підкреслив, що саме зараз, у час карантинних обмежень, необхідно створювати нові туристичні продукти та відпрацьовувати якість сервісу, щоб увійти в завтрашній день конкурентоспроможними. Експерт наголосив, що період, коли робота туристичної галузі поставлена на паузу, можна використати для внесення змін до «Закону України» про туризм, затвердивши єдині стандарти якості для надання туристичних послуг та регламентувавши систему фінансового забезпечення туристичних операторів.

На думку експерта, Херсонщина, Миколаївщина та Одещина, об’єднавшись, можуть запропонувати туристу чудові спільні туристичні продукти для внутрішнього відпочинку. Відхід від орієнтації на морський відпочинок, упровадження маршрутів за різними видами туризму – медичним, оздоровчим, дегустаційним — дасть можливість зацікавити потенційного відвідувача та втримати його.

Разом з тим, туристичний бізнес чекає на прийняття пільг, адже йому треба фізично та економічно вижити. Однак, на думку Івана Ліптуги, головне завдання, яке стоїть перед туристичним бізнесом, — переосмислити, що відбувається в галузі, й розробити стратегічний підхід на наступні роки з орієнтиром на вихід з карантину з послідовністю: локальний-регіональний-національний та міжнародний рівні. Усе це можливо лише за колаборації учасників туристичного ринку.

Підбиваючи підсумки панельної дискусії, голова обласної державної адміністрації Юрій Гусєв підкреслив, що для Херсонщини  сільське господарство та туризм – це галузі-драйвери, які є ключовими для розвитку нашого регіону. Тож всі пропозиції, напрацьовані в рамках онлайн-форуму, будуть передані на розгляд Уряду.

Корисні посилання