Питання-відповіді щодо вторинної правової допомоги

1. Встановлення факту народження/смерті на ТОТ України.

ПРИКЛАД 1

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України визначається ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України.

Заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

За подання заяви до суду справляється судовий збір  у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Станом на 01 січня 2020 року, за подання до суду заяви про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України (заява у справах окремого провадження), яка подана фізичною особою, яка не є суб’єктом визначеним положенням п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», сплачується судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (420 грн. 40 коп.)

Увага! Згідно з п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються  заявники – у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Типовий перелік доказів, що додаються до заяви про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України:

1. Копія паспорта заявника;
2. Копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника (за його наявності);
3. Копія довіреності та паспорта заявника, якщо заявником є не батьки дитини.
4. Копії документів, що підтверджують родинні зв’язки з дитиною;
5. Оригінали чи копії медичних документів, що свідчать про народження дитини на ТОТ України;
6. Копія свідоцтва про народження дитини, яке видане незаконно сформованими органами державної влади на ТОТ України;
7. Свідчення свідків;
8. Речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи.

Справи про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

У рішенні про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків, ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому законом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження дитини.

         ПРИКЛАД 2

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України визначається ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України.

Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

За подання заяви до суду справляється судовий збір  у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Станом на 01 січня 2020 року, за подання до суду заяви про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України (заява у справах окремого провадження), яка подана фізичною особою, яка не є суб’єктом визначеним положенням п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,  сплачується судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (420 грн. 40 коп.)

Увага! Згідно, п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються  заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Типовий перелік доказів, що додаються до заяви про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України:

1. Копія паспорта заявника;

2. Копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків заявника (за його наявності);

3. Копія довіреності та паспорта заявника, якщо заявником є не родич померлої особи;

4. Копії документів, що підтверджують родинні зв’язки з померлою особою;

5. Оригінали чи копії медичних документів, що свідчать про факт смерті особи на ТОТ України (наприклад, лікарське свідоцтво про смерть);

6. Копія свідоцтва про смерть особи, яке видане незаконно сформованими органами державної влади на ТОТ України;

7. Свідчення свідків;

8. Речові докази, зокрема звуко– і відеозаписи.

Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду, а ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

2. Вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України  при досягненні 25-ти та 45-ти років.

Особа, місце проживання якої зареєстровано на тимчасово окупованій території України Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, у Донецькій та Луганській областях, подає заяву та документи до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

Внутрішньо переміщена особа подає заяву та документи до територіального підрозділу ДМС за місцем проживання, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Вклеювання фотокарток до паспорта громадянина України здійснюється безкоштовно.

Заява подається заявником особисто.

Необхідні документи

-  заява про вклеювання фотокартки;

- паспорт громадянина України зразка 1994 року;

- дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому особою віку;

- у разі подання паспорта зразка 1994 року, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи;

- рішення суду (для осіб, які не звернулася в установленому законодавством порядку для вклеювання фотокартки до паспорта зразка 1994 року та не бажають здійснювати обмін паспорта зразка 1994 року на паспорт у формі картки).

Заява розглядається у  п’ятиденний термін із дня звернення. За потреби проведення додаткової перевірки інформації, поданої заявником, строк вклеювання фотокартки продовжується не більше ніж на 30 календарних днів, про що інформується заявник у письмовій формі.

Підстави для відмови у наданні послуги

- недосягнення особою відповідного віку;

- особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта зразка 1994 року;

- особа звернулася пізніше, ніж через місяць після досягнення 25- або 45-річного віку, та не надала відповідне рішення суду згідно із законодавством (у такому разі паспорт зразка 1994 року підлягає обміну на паспорт у формі ID-картки).

Термін дії паспорта не обмежується.

3. Порядок отримання  тимчасового житла для ВПО.

Відповідно до Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб  затвердженого Постановою КМУ від 26.06.2019 року №582, внутрішньо переміщеній особі та членам її сім’ї безоплатно надається житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання/перебування в межах території обслуговування районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських рад, в яких зазначені особи та члени їх сімей перебувають протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб мають сім’ї внутрішньо переміщених осіб з неповнолітніми дітьми, вагітні жінки, особи, які втратили працездатність, та особи пенсійного віку з числа внутрішньо переміщених осіб.

Житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб безоплатно надаються внутрішньо переміщеним особам та членам їх сімей у тимчасове користування на строк до одного року з можливістю продовження на наступний строк у разі відсутності змін у їх статусі та якщо вони не набули іншого місця проживання.

4. Визначення місця відкриття спадщини та кола спадкоємців.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

З відкриттям спадщини пов’язується виникнення у певних осіб прав спадкоємця, зокрема право прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття протягом встановленого строку, початок якого пов’язується із часом відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

Спадкування за правом представлення регулюється ст. 1266 ЦК, яка визначає коло спадкоємців за законом, котрі закликаються до спадкування у випадку смерті їхнього родича до відкриття спадщини.

Приклад. Клієнтка звернулась до нотаріуса  з питанням про видачу  свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом на успадковане майно.

 Однак, у видачі свідоцтва  про право на спадщину їй було відмовлено, оскільки при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом не  можуть бути встановлені  відомості стосовно місця відкриття спадщини та кола спадкоємців, які проживали зі спадкодавцем на день смерті.

У зв’язку  з тим, що померла була зареєстрована за адресою: м. Донецьк, Донецької області, а  відповідно до статті 9 ¹  Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі, якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі  спадкової справи, спадкова справа  була заведена на підставі заяви, поданої   відповідно до ч.3 ст.1221 ЦК України, ст. 9-1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операція», та Розпорядження КМУ «Про затвердження переліку та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої   повноваження»  від 07 листопада 2014 року №1085-р.» про фактичне місце проживання спадкодавця.

Місто Донецьк є територією, де безпосередньо проводиться Операція Об’єднаних Сил та тривають бойові дії, всі державні органи фактично не здійснюють своїх повноважень, отримати довідку  про місце реєстрації спадкодавця із зазначенням хто на день смерті з нею проживав та був зареєстрований або надати будинкову книгу, клієнтка не мала жодної можливості.

Листом – роз’яснення Міністерства юстиції  України від 23.03.2016 року вказано, що надання довідки житлово – експлуатаційної організації з місця проживання спадкодавців, які проживали та були зареєстровані на території проведення антитерористичної операції не може вимагатися нотаріусом.

Факт  проживання спадкодавця за адресою: м. Донецьк,  Донецької області,  необхідно підтвердити в судовому порядку наступники доказами:

• копією паспорту спадкодавця, де зазначено вказане місце реєстрації;
• витягом  з спадкового реєстру про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи ;
• заповітом, в якому зазначене місце реєстрації спадкодавця;
• свідоцтвом про смерть;
• факт, що спадкодавець за вищевказаною адресою зареєстрована була одна, можуть також  підтвердити свідки.

 Саме тому цей факт  можливо підтвердити лише в судовому порядку.

      За вирішенням вищезазначеного питання клієнтка звернулась з заявою про отримання безоплатної вторинної правової допомоги до Генічеського бюро правової допомоги.