Про геноцид кривавої війни пам’ять вічна

28.11.2016 15:44:37
Про геноцид кривавої війни пам’ять вічна

Однією з найсумніших та скорботних дат в історії українського народу завжди буде Голодомор 1932-1933 років. І вже протягом 84 років ми вшановуємо пам’ять тих, кого забрала голодна смерть, мільйони ні в чому не винних жертв, втрати яких – непоправні.

Кожного року третій тиждень листопада в нашій країні поминальний і кожен свідомий українець запалює свічку пам’яті.

І традиційно, біля пам’ятника загиблим у страшні роки Голодомору у парковій зоні селища Каланчак пройшов мітинг-реквієм. Ведучі заходу нагадали про численні втрати, яких зазнала наша країна та Каланчацький район у ті трагічні роки. Зачитували документи Каланчацького суду 1947 року, які викривають звірства влади по відношенню до українського селянина, який вирощував зерно, а сам за п’ять колосків помирав від голоду, або якого відправляли на заслання. Як можна забути, що без стихії, засухи, війни небачений голод забрав у могилу мільйони людей.

Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти. Цьому не може бути забуття. Тому сьогодні про минуле треба говорити задля майбутнього. І перед нами, нащадками тих, хто зміг пережити голодомор, постає завдання надзвичайної моральної ваги – продовжувати розпочату справу та гідно вшановувати пам’ять про тих, хто став невинною жертвою страшного голоду.

Протоієрей Віталій Власенко відправив панахиду по загиблим у роки Голодомору. А також наголосив, що ніхто не має права забирати людське життя, яке дане Богом. Треба молитися та йти до Бога, який завжди поруч і живе в кожному з нас.

Учасники мітингу вшанували жертв голодомору хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятного знаку.

Корисні посилання