Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах Херсонської області на квітень 2019 року

За даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології внаслідок підвищення температури повітря 4-6 березня озимі культури та багаторічні трави остаточно відновили вегетацію, що на 4-12 днів раніше середніх багаторічних строків.

Агрометеорологічні умови протягом березня для подальшого розвитку озимих культур та багаторічних трав, а також для початкового розвитку ранніх ярих зернових та зернобобових культур були задовільними. Але, внаслідок відсутності продуктивних опадів, волога з ґрунту стрімко втрачається, що в подальшому негативно позначиться на розвитку сільськогосподарських культур.

Попередні дані фітосанітарного моніторингу свідчать про добру перезимівлю основних шкідників та задовільний фізіологічний стан переважної більшості з тих, що збереглися. Які в свою чергу, за сприятливих агрокліматичних умов спроможні відновити численну та якісну популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого регулювання чисельності шкідливих організмів з метою мінімізації негативної дії їх на врожаї.

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

Хлібний турун ( хлібна жужелиця ). В  ІІ декаді березня в посівах озимини, розміщеної після стерньових попередників, відмічено активізацію личинок хлібного туруна (жужелиці), які за допорогової чисельності осередково пошкодили до 1% рослин. Беручи до уваги, що віковий склад личинок турунів (30-70% в другому та третьому віках), ймовірний період їх масового живлення до кінця квітня. Потреба захисних заходів виникатиме переважно в крайових смугах або в осередках надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок на кв.м), передусім в озимій пшениці після колосових попередників, з використанням інсектицидів: нурел Д, к.е., 0,75-1 л/га, пірінекс супер, КЕ, 1л/га, нортон, КЕ, 1 л/га, фостран, КЕ, 1,5 л/га.

Клоп шкідлива черепашка

У квітні з місць зимівлі повсюди будуть виходити клопи: клоп-шкідлива черепашка, маврський, австрійський, гостроплечий, гостроголовий та  інші. За попередніми даними матеріалів весняних контрольних обстежень після перезимівлі  збереглося до 95% клопів, які знаходяться в доброму фізіологічному стані.

За прогрівання листяної підстилки до 10-12ºС  клоп шкідлива черепашка виходитиме на її поверхню, а за настання протягом 3-4 діб середньодобової температури 16-17ºС і вище перелітатиме у посіви озимих зернових культур. Залежно від погодних умов міграція клопів у посіви триватиме майже місяць. Кінець перельоту характеризується співвідношенням самиць і самців у межах 1:1. Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини ґрунту, під грудочки землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень щодо захисту посівів від перезимувалих клопів.

В теплу сонячну погоду клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів самиці приступлять до відкладання яєць, яке триває 15-20, за дощової прохолодної погоди до 40 днів. Яйцекладки можуть знаходитися на стеблах, листях культури та бур`янів, рослинних рештках, найчастіше у два ряди по 7 яєць у кожному, всього 14 штук за одну кладку. За сприятливих умов самка може відкласти протягом життя 100-150, макс. 300 яєць.

З врахуванням кількості клопа у місцях зимівлі, їх доброго фізіологічного стану та агрометеорологічних умов весняного періоду, негативний вплив дорослої стадії черепашки на врожайність пшениці очікується головним чином на площах, прилеглих до лісів та полезахисних лісосмуг. Пошкодження пшениці перезимувалим клопом викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють. Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі.

Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви (ЕПШ 2-4 і більше клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через обприскування актарою 25WG, ВГ, 0,1–0,14 кг/га або 240 SC к.с., 0,15 л/га, акцентом, к.е., 1,5 л/га, альтексом КЕ, 0,1-0,15 л/га, блискавкою, КЕ, 0,1-0,15 л/га,  данадимом стабільним, к.е., 1,0-1,5 л/га, децисом профі 25 WG, ВГ, 0,04 кг/га, децис f-Люкс 25 EC, КЕ 0,3-0,4 л/га, енжіо 247 SC, КС, 0,18 л/га, карате зеоном 050 CS, СК, 0,15 л/га, карателем, ЕС, КЕ, 0,15 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га, сумі-альфа, КЕ, 0,2-0,25 л/га, сумітіоном, КЕ, 0,6-1,0 л/га, фастаком, КЕ, 0,1-0,15 л/га, фуфаноном 570, КЕ, 1,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, оперкотом, ЗП, 0,15 кг/га, фостраном, КЕ, 1,5 л/га, біммером, к.е., 1,0-1,5 л/га та їх аналогами, шаманом, КЕ, 0,75 л/га. Ці інсектициди ефективні й проти комплексу інших шкідників зернових культур.

Хлібні п’явиці (червоногруда, синя) заселятимуть озиму пшеницю й ярий ячмінь за температури 10-15ºС. Пошкодження п`явицями призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять осередково в місцях надпорогового (у фазу виходу в трубку ЕПШ 10-15 екз/м2 п’явиці на озимій пшениці, 10-15 екз/м2 на ярому ячмені; личинок – 0,5-1,0 екземплярів на стебло на озимій пшениці, ярому ячмені) скупчення шкідника.       

За такої ж температури активізуються хлібні блішки (смугаста, велика і звичайна стеблова блішка), які будуть шкідливішими в разі посушливого квітня, насамперед на сходах ярих зернових культур, де можлива їх надпорогова чисельність. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку крайових смуг посівів на початку заселення полів.  

На ярих зернових у фазах сходів-3-го листка за наявності на кв.м 30-50 жуків хлібної блішки, 10-15 жуків п’явиці та 40-50 екз. шведських мух на 100 п.с. посіви обробляють карате 050 ЕС, к.е., 0,15-0,2 л/га,  сумі-альфа, КЕ, 0,2 л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.

У посівах зернових колосових культур розвиватимуться злакові мухи (гессенська, шведські, чорна пшенична, яра, озима, опоміза пшенична). Гессенська муха, яка у квітні літатиме та заселятиме озиму пшеницю,  ячмінь небезпечною буде у фазі сходів культур ярового ячменю, які відстають в рості (виділяються темнішим кольором листя і великою кількістю бокових стебел).

Вищезазначені злакові мухи за сприятливих для їх розвитку погодних умов навесні, заселятимуть та шкодитимуть передусім у слабо розкущених з осені, послаблених та зріджених після зимівлі посівах озимих. За наявності температурного мінімуму (+18°С) шкідливими будуть на пізніх посівах ярих зернових за теплої сухої погоди навесні.

Злакові попелиці відроджуватимуться із яєць за середньодобової температури 6-8°С, а з середини квітня розпочнеться їх масове розмноження. За теплої сухої погоди попелиця буде розмножуватися в масовій кількості. Цикадки живитимуться соком рослин через численні уколи листя, які у ярих культур викликають у місці уколу білі, а в озимих - жовто-фіолетові плями. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.

У квітні повсюди в посівах озимих зернових продовжиться розвиток різноманітних хвороб, джерелом яких є листя нижнього ярусу та рештки рослин, уражені борошнистою росою, септоріозом, бурою  листковою іржею. За встановлення оптимальних температур (t° повітря 16-25°С), та вологості повітря сформуються осередки інтенсивного розвитку зазначених хвороб. Частіше вони виявлятимуться на полях з добре розвиненими густими посівами і підвищеним агрофоном, передусім там, де сума ефективних опадів протягом весняних місяців перевищуватиме кліматичну норму. На ярих культурах розвиватимуться всі вищевказані хвороби та інші плямистості.

Фунгіциди застосовують під час виходу рослин в трубку, переважно з хімічним прополюванням, за інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, іншими плямистостями 1%, септоріозом листя – 3-5%, кореневими гнилями за достатнього зволоження : діюча речовина тріадимефон: байзафон - 0,5-1,0 кг/га; д.р. тіофанат – метил: топсін M 500 - 1,2 – 1,4 л/га; д.р. беноміл : за норми 0,3 – 0,6 кг/га: фундазол, ЗП беназол, ЗП; д. р. пропіконазол - норма 0,5 л/га: тілт 250 ЕС, КЕ балеро EC,КЕ, ескулап, КЕ; д. р. флутріафол норма 0,1-0,5 л/га – імпакт 500, КС, корнет, КС тюдор, КС, фулгор 250,КС, плаза, КС, скальпель 250, КС; д. р. карбендазим за норми 0,3-2 л/га – доктор Кроп, КС, абсолют, КС; д. р. тебуконазол за норми 0,5 -1,0 л/га: фолікур 250 EW, ЕВ, рятівник, в. г., містік супер, к. е., колосаль, КЕ, амулет, к.е., террасил 250, к.е., фортеця тотал ЕС, ; д.р. тебуконазол+ тріадименол+спіроксамін: фалькон 460 ЕС, КЕ,– 0,4 – 0,6 л/га; д.р. протіконазол+ тебуконазол+ спіроксамін: солігор 425 ЕС, КЕ – 0,7 -1,0 л/га; д.р. азоксістробін + пропіконазол+ ципроконазол: амістар тріо 255ЕC, КЕ -1 л/га; д.р.пропіконазол+ прохлораз: бампер Супер, КЕ, - 0,8 – 1,2 л/га; д.р. піраклостробін+епоксиконазол: абакус, мк.е – 1,25 – 1,75 л/га; д.р.тебуконазол+ прохлораз: замір, ЕВ – 0,75-1,5 л/га; д.р. флутріафол+ карбендазим: імпакт К, КС – 0,6 – 0,8 л/га; д.р. флутриафол+ тебуконазол: імпакт Т, КС – 1 л/га; д.р. ципроконазол+ пропіконазол: альто супер 330ЕС, КЕ - 0,4 – 0,5 л/га; д.р. епоксиконазол + тіофанат – метил: рекс Дуо, КС - 0,4 – 0,6 л/га; пропіконазол +тебуконазол: колосаль Про, МЕ - 0,3-0,4л/га.

Рішення щодо оздоровлення озимої пшениці фунгіцидами слід приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля.

Зернобобові та багаторічні трави

Сходи гороху від бульбочкових довгоносиків, які повсюдно заселятимуть посіви, в разі наявності 10-15 жуків на кв.м, захищають карате 050 ЕС, к.е. 0,1-0.12 л/га, Бі-58 новим, к.е. 0,5-1 л/га, фастаком, КЕ 0,15-0,25 л/га. .

У посівах відростаючих багаторічних трав у квітні розвиватимуться та шкодитимуть різноманітні довгоносики (бульбочкові, люцерновий листковий та великий, конюшиновий, ін.), клопи, гусінь совок тощо. Ранньовесняне боронування в два сліди відростаючих посівів люцерни другого і наступних років, знищення решток відмерлих рослин, щілювання та міжрядний обробіток на глибину 8-10 см оздоровлюють рослини трав та знищують значну кількість фітофагів.

Обприскування посівів проти довгоносиків проводять за наявності 10-15 жуків/м² для гороху та 5-8 екз./м м² для багаторічних трав інсектицидами: Актеллік 500 ЕС, КЕ, 1,0-1,5 л/га, або іншими дозволеними до використання препаратами.

Протруювання пізніх ярих культур

Посівний матеріал пізніх ярих культур також потребує захисту від збудників хвороб та ґрунтових шкідників шляхом протруєння.

Вибір протруйника залежить від культури, ступеню зовнішньої та внутрішньої інфекції насіннєвого матеріалу, яка визначається фітопатологічним аналізом, препаративної форми препарату і спектра та рівня його фунгіцидної дії.

Протруєння насіння кукурудзи проти летючої та пухирчастої сажки, кореневої гнилі, стеблової гнилі, пліснявіння насіння проводять одним із фунгіцидів: гранівіт, ТН – 2,5 – 3 л/т, максим XL 035 FS, т.к.с. – 1,0 кг/т, а також протруйниками інсектицидної дії (від ґрунтових шкідників): гаучо  70 WS, з.п.–  28 кг/га, та для підвищення врожайності біологічними препаратами: азотофіт -300 мл/т, та іншими.

Насіння соняшнику перед сівбою проти білої та сірої гнилей, пліснявіння, фомопсису, пероноспорозу протруюють препаратами: апрон XL 350 ЕS, ТН - 3 л/т, дерозал 500 SC, КС– 1,5 л/т, колфуго супер, в.с., – 2 л/т, максим XL 035 FS, т.к.с. – 6 л/т. Для протруювання проти ґрунтових шкідників сходів використовують круїзер 350 FS, т.к.с., – 6 – 10 л/т, гаучо 70 WS, з.п.– 10,5 кг/т. Із біологічних препаратів використовують азотофіт – 700 мл/т.

Захистить рослини сої від фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, пліснявіння протруювання препаратами: ТМТД, КС, – 6-8л/т, максим XL 035 FS, т.к.с. – 1 л/т, від комплексу ґрунтових та наземних шкідників – табу, КС - 0,4-0,6 л/т. Забезпечує прибавку врожайності інокуляція насіння сої біопрепаратами: нітрофікс, оптімайз 2,8 л/т.

Технічні  та інші культури

Протягом місяця ріпаку наноситимуть шкоду хрестоцвітні блішки, ріпакові листоїди, квіткоїди, прихованохоботники, білани та інші шкідники.

Личинки листоїда, в залежності від погодних умов розвиватимуться 10-28 днів, живлячись при цьому листям, за надпорогової чисельності шкідник завдаватиме відчутної шкоди. Також шкодитимуть ріпакам хрестоцвітні клопи, висмоктуючи соки із листя і стебел, викликатимуть їх пожовтіння. Шкодочинність зростатиме в посушливий період.

За температури +15°С ріпаки заселятимуть квіткоїди. Самки відкладатимуть яйця в бутони, в яких через 5-12 днів розвиватиметься личинка, у молодшому віці личинки здатні переходити в неушкоджені бутони.

За масового розвитку і відсутності захисних заходів значної шкоди ріпакам, особливо ярим, завдаватимуть хрестоцвітні блішки, пошкодження якими іноді призводитимуть до загибелі всієї рослини. Активність блішок зростатиме в суху і жарку погоду.

Повсюдно на озимому ріпаку дохарчовуватимуться псевдоличинки ріпакового пильщика, завдаючи значного ушкодження рослинам. Після заляльковування шкідника, наприкінці ІІІ декади ймовірний літ імаго.

За перевищення фітофагами порогу шкодочинності: хрестоцвітими блішками -3-5 екз на кв.м, листоїдами – 3 екз. на кв.м., прихованохоботниками – 5-6 жуків на рослину обробляють одним із інсектицидів: діюча речовина –лямбда – цигалотрин – Брейк, МЕ – 0,05 – 0,07 л/га, Карате Зеон 050 СS,СК, Карате 050 ЕС, к. е.,  Каратель ЕС, КЕ, – 0,1 -0,15 л/га; д. р – гамма – цигалотрин +диметоат: Данадим Мікс, КЕ. – 1,0 л/г, Данадим стабільний, к. е. – 0,7-1,2 л/га ; д. р. – фозалон: золон 35, к.е. – 1,5 – 2 л/га;   д. р.:хлорпірифос+ циперметрин – Суперкіл 440, КЕ – 0,6 л/га, Шаман, КЕ – 0,5 – 0,6 л/га; д. р. - зета – циперметрин – Ф`юрі, в.е. – 0,1 л/га; д. р. - тіаклоприд – Біскайя 240 ОD, МД– 0,3-0,4 л/га; д. р. – ацетаміприд – Моспілан ВП, - 0,1-0,12 кг/га; д.р.дельтаметрин: Децис Профі 25 WG, ВГ, – 0,04 - 0,07 кг/га,  Децис f- люкс 25 ЕС, КЕ,  – 0,25 - 0,5 л/га.           

Ослаблені та зріджені після перезимівлі посіви озимого ріпаку в разі надмірної вологості, понижених температур хворітимуть на кореневі гнилі, можливе також ураження фомозом, альтернаріозом, несправжньою борошнистою росою та іншими хворобами. При здійсненні моніторингу  інфекційне начало було виявлено на 2-4, макс. 15% рослин. В подальшому в разі теплої вологої погоди з частими дощами та високої вологості повітря розвиток зазначених хвороб ймовірний від помірного до інтенсивного ступенів.    Наявність збудників хвороб і можливість їх масового поширення в посівах ріпаку вимагатиме обробки посівів одним із фунгіцидів: д. р. – фосетил алюмінію – альєтт 80 WP, ЗП 1,2 – 1,8 га; д. р. – флутриафол + тебуконазол - імпакт Т, КС – 1л/га; д. р. – тебуконазол – колосаль, КЕ, містік к.е. - 1 л/га, амулет, к.е. - 0,5 -1л/га, ретардин, ВГ – 0,5 л/га, террасил 250, к.е – 1 л/га, універсал, ЗП – 0,25-0,35 кг/га, фолікур 250 EW, ЕВ,  фортеця Тотал ЕС, альфа –Тебузол, КЕ – 0,5 – 1,0 л/ га; д. р. -металаксил+ манкоцеб –ридоміл голд МЦ 68 WG, в.г. - 2,5 л/га; д. р. –пропіконазол – тілт 250 ЕС, КЕ–0,5л/га; д.р. ципроконазол +азоксісторбін: амістар Екстра 280 SC, КС -0,75 -1 л/га; д.р. сірка: тіовіт Джет 80 WG, в.г – 6,0-8,0 кг/га; д.р протіоконазол+ тебуконазол: тілмор 240 ЕС, КЕ – 0,9 – 1,0 л/га з додаванням мікроелементів (бору, молібдену, сірки), д.р. пікоксістробін+ ципроконазол – аканто плюс 28, КС, 05-1,0 л/га; д.р. піраклостробін – альтерно, КЕ 05-1 л/га; д.р. метконазол – карамба, в. 0,75- 1,25 л/га; д.р. пропіконазол +флуопірам – пропульс 250, SЕ, СЕ- 0,8 – 0,9 л/га.                               

Ранніми сходами льону харчуватимуться льонові блішки, проти яких на початку заселення крайових смуг, а за суцільного заселення поле обробляють Ф`юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, Карате Зеон 050 СS,СК 0,15 л/га.

Сходам соняшнику основну шкоду завдаватимуть піщаний мідляк, сірий, звичайний, чорний довгоносики, ґрунтові шкідники – дротяники і несправжні дротяники, подекуди личинки хрущів. Основним заходом при боротьбі з шкідниками та хворобами на ранніх етапах розвитку культури є проведення протруєння насіння. Від посіву до змикання рядків для знищення ґрунтової кірки, бур'янів, шкідників та покращення фізіологічного стану рослин доцільним є суцільне боронування посівів на 3-4 день після сівби; боронування за появи 2-3 пар листків впоперек або по діагоналі поля. За чисельності довгоносиків, піщаного мідляка понад 2 екз./м² та інших шкідників посіви обприскують фосфорорганічними, піретроїдними препаратами або їх сумішшю.

Плодові та виноградні насадження

Перезимівля плодових культур пройшла загалом сприятливо. За результатами відрощування, пошкодження бруньок плодових культур від морозів взимку виявлено не було. Погодні умови третьої декади березня посприяли початку цвітіння ранніх сортів абрикос та персику, що  на тиждень раніше середніх багаторічних строків.

У період набрякання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6°С розпочався вихід з місць зимівлі садових довгоносиків, зокрема найпоширеніших, яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки), а за 10-14°С очікується масове розселення жуків. За температури повітря 12°С на початку розпускання бруньок залишатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім молодими листочками гусениці білана жилкуватого і золотогуза. Скрізь вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за суми ефективних температур 160°С (нижній поріг 12°С). Гусениці непарного та кільчастого шовкопрядів відроджуватимуться за суми ефективних температур 110° (понад 6°С), а розанової та інших листокруток 70°С (вище 10°С) у приватних та лісопаркових насадженнях. 

Прогрівання ґрунту на глибині 10 см до 12°С сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, виліт якого співпадає з фазою відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться, коли на глибині 10 см прогріється до 7°С у фазу набрякання бруньок груші. За середньодобової температури повітря понад 11°С на початку цвітіння яблуні відбуватиметься літ метеликів мінуючої молі. Скрізь заляльковування гусениць яблуневої плодожерки розпочнеться за стійких температур понад 10°С, а виліт метеликів за суми ефективних температур 90-110°С.( приблизно І декада травня).

У плодових насадженнях за температури повітря 5-10°С грушева листоблішка відкладатиме яйця, а за 7-8°С відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки. В період набрякання і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої, інших видів попелиць. Середньодобова температура в межах зазначеної сприятиме розвитку каліфорнійської щитівки та сливової й акацієвої несправжньощитівок, де з осені відмічався сильний ступінь заселення дерев.

За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8°С) 130°С спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівок, де відмічалися осередки сильного ступеня заселення дерев. Розвиток червоного і бурого плодових кліщів розпочнеться під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7-8°С, де має місце сильний ступінь заселення дерев, а за 10°С виходитиме із зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13°С заселятимуть бутони і листки дерев.

За умов чергування зволоження й підсихання листків при температурі понад 7°С (оптимальна 18-20°С) слід очікувати значний розвиток парші яблуні та груші. Поширенню кокомікозу сприятиме помірно тепла, дощова погода (17-20°С). Відчутної шкоди кокомікоз завдаватиме  саджанцям вишні й черешні в розсадниках. При температурі 18-25°С і значному насиченні повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси. Для розвитку клястероспоріозу під дією атмосферних опадів достатніми будуть відносно низькі (4-5°С) температури повітря. Ймовірному масовому поширенню кучерявості листків персика і моніліального опіку на кісточкових культурах сприятиме прохолодна дощова погода (10°С), наявність туманів і рос.

На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі проводять обприскування насаджень фиталом, РК - 2 л/га. На персику проти кучерявості ефективні скор 250 ЕС КЕ, 0,2 л/га або делан, в.г., 1 кг/га. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти моніліозу, плямистостей, плодової гнилі, листогризучих шкідників, довгоносиків, попелиць, пильщиків, несправжніх щитівок, інших проводять обприскування дерев хорусом 75 WG, ВГ, 0,25-0,3 кг/га з додаванням на сливі Бі-58 нового, к.е., 1,2-2 л/га, конфідору 200 SL, РК, 0,2-0,3 л/га, блискавки, КЕ, 0,15-0,25 л/га, на вишні і сливі – золона 35, к.е., 0,8-2,8 л/га, на персику дурсбану 480, к.е., 2 л/га.

На початку розпускання бруньок зерняткових порід проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі, парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування актарою 240 SC, к.с., 0,14 -0,15л/га, енжіо 247 SC, КС, 0,18 л/га, пірінексом, КЕ, 2 л/га з додаванням проти парші, інших хвороб хоруса 75 WG, ВГ, 0,25 кг/га, дітану М-45, ЗП, 2-3 кг/га, мерпану, ВГ, 1,9-2,5 кг/га, коса йду 2000, ВГ, 2,5 кг/га, чемпіону, ЗП, 1,5-2 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою додають імпакт, 25 SC к.с., 0,1-0,15 л/га, топаз, 100 ЕС КЕ 0,3-0,4 л/га або його аналоги.

У виноградних насадженнях розвиток першого покоління гронової листокрутки за середньодобової температури 17-20°С і відносної вологості повітря 65-70% триватиме 9-10 діб. Перші метелики з’являтимуться після того, як температура повітря більше 10ºС триматиметься протягом 10-12 діб. Скрізь за температури 7-9°С активізуються звичайний і садовий павутинні та бруньковий кліщі, понад 15°С - виходитиме з місць зимівлі виноградний зудень (повстяний кліщ). Живлення виноградного скосаря почнеться за температури 10°С і вище. У період набрякання бруньок у плодоносних насадженнях винограду застосовують інсектициди: Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, номолт, к.с., 0,5 л/га, талстар 10%, КЕ, 0,2 л/га, золон 35, к.е., 1-2,8 л/га.

Багатоїдні шкідники

Мишоподібні гризуни. Погодні умови взимку були сприятливими для перезимівлі мишоподібних гризунів (переважно полівки, курганчикові миші). Розвиток найнебезпечнішого шкідника озимини стримували проведені захисні заходи на протязі всього осінене – зимового періоду. Тепла, без значної кількості опадів зима призвела до загибелі  лише 5-10% гризунів. У посівах озимих зернових культур зберігається 1-3 жилих колоній на га. Підвищена чисельність гризунів залишається скрізь у місцях їх постійного мешкання (лісосмуги, незорані площі тощо). Сприятливі погодні умови призведуть до наростанню чисельності у весняно - літній період.

На озимих культурах продовжується живлення гусениць підгризаючи совок (озима, оклична). Незабаром розпочнеться їх заляльковування.

У квітні, коли середньодобова температура ґрунту в місцях перебування личинок травневих хрущів (східного та західного) досягне 8-9ºС, вони масово переміщуватимуться у верхні його шари, де завдаватимуть шкоди кореневій системі озимини, багаторічних трав, розсаді ранніх овочевих культур, суниці, особливо небезпечними будуть у молодих розсадниках плодових культур.

Личинки та імаго чорнишів, коваликів (несправжні дротяники і дротяники за прогрівання ґрунту до 12ºС, активізувалися та перемістилися у верхні його шари. Скрізь ймовірна істотна шкода ярим зерновим, соняшнику, інших просапних культур, картоплі та баштанним насамперед від харчування дорослих жуків коваликів то чорнишів. Тому, перед сівбою зазначених культур слід обов’язково провести контрольні обстеження ґрунту полів для встановлення щільності личинок і прийняття рішень щодо відповідних захисних заходів (обробка насіння, внесення інсектицидів в ґрунт тощо).

Саранові. Під час весняних контрольних обстежень, визначають стан яйцекладок-ворочків після зимівлі та уточнюють строки виплодження личинок.  За умов сухого теплого квітня, в разі денної температури 15-180 С протягом  двох тижнів, виплодження личинок стадних італійського пруса, перелітної азіатської сарани та нестадних видів кобилок (блакитнокрила, чорносмугаста, білосмугаста кобилки, мала хрестовчка, білолобий коник) розпочнеться на початку травня місяця. Передусім вони з з’являться  у посівах багаторічних трав, зернових, інших сільськогосподарських культур, які прилягають до місць резервації сарани, де  при осінньому обстеженні виявляли високу щільність зимуючої стадії саранових.

Беручи до уваги, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, за високої щільності  ворочок найбільш ефективним агротехнічним прийомом є проведення боронування, оранки або дискування всієї площі в залежності від характеру її використання.  

Нагадуємо, що обробки пестицидами, в т.ч. і гербіцидами слід проводити при температурі не більше + 25 0 С у вранішні або вечірні години. Нижній поріг для кожного препарату є своїм, але в основному це +10 – 120 С.   При прогнозуванні нічних заморозків обробітки слід проводити не пізніше, ніж за 8 годин, і поновлювати через 6-8 годин.

Слід зазначити, що за даними Херсонського обласного центру з гідрометеорології заморозки за кліматичними багаторічними даними можуть спостерігатися на території Херсонської області до середини травня, тому господарства області повинні бути готові до боротьби з ними в період цвітіння плодових дерев.  

Нагадуємо, що у зв’язку з продовженням весняно-польових робіт у господарствах області особи, діяльність яких пов’язана з транспортуванням, зберіганням, застосуванням  пестицидами і агрохімікатами повинні пройти медогляд, навчання та інструктажі з правил техніки безпеки і мати допуск на право здійснення робіт з пестицидами і агрохімікатами.

Обробки необхідно проводити в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години.

 Згідно ст.37 Закону України “Про бджільництво” необхідно не пізніше ніж за три доби до початку обробки попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 (десяти) кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

 Під час проведення захисних обробок слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.