Рятувальники Херсонщини: і на передовій, і в тилу на сході України

20.01.2016 10:02:01
Рятувальники Херсонщини: і на передовій, і в тилу на сході України

Наприкінці осені минулого року у селі Маринське Горностаївського району українська благодатна земля прийняла ще одного героя – 30-річного Вадима Валерійовича Шешеню. На його поховання зібрались сотні земляків, серед яких були всі рятувальники Горностаївської районної служби ДСНС, які в цей день були вільні від чергування. Саме тут з лютого 2010 року по травень 2013 року Вадим працював водієм пожежного автомобілю. За певних обставин звільнився, а вже у березні 2014 року був мобілізований до Збройних Сил України. Згодом за власним бажанням перейшов у спецназ. І у складі цього підрозділу знову ж таки добровільно пішов боронити  Донецький аеропорт. «Немає ще тієї кулі, яка у мене влучить», – так шанобливо-жартівливо відповідав Вадим телефоном дружині у хвилини затишшя. І справді, не куля забрала життя у чоловіка. 3 жовтня 2014 року під час запеклих боїв за Донецький аеропорт Вадима контузило. Товариші у несвідомому стані  доставили його в один з терміналів. У ці надзвичайно тяжкі години вороги почали травити наших кіборгів газом, також виникла пожежа. Вадим помер від отруєння чадом.

Страшну звістку про загибель Вадима Шешені з великою біллю сприйняли не лише рідні та близькі, але й ті, хто його знали. Він був надзвичайно добрим, товариським, його дії завжди були направлені на те аби допомогти іншим. За час, що Вадим пропрацював у пожежно-рятувальному підрозділі колеги щиро полюбили його саме за ці риси. «Золота людина», – коротко, але так багатозначно характеризують чоловіка рятувальники.
Посмертно Вадим Валерійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, у підрозділі в його честь встановлений пам’ятний стенд, а у Маринівській загальноосвітній школі – пам’ятна дошка, на якій чітко викарбувані такі рядки: «Смерть прийняв за рідну Україну, загинув від ворожої руки. Школа пам’ятає свого сина, буде пам’ятати на віки».
Ще одну втрату понесла рятувальна служба Херсонщини. 8 березня цього року у селищі Антонівка попрощалися з Юрієм Вікторовичем Зубовим, який загинув 5 березня під Краматорськом. Більше 20 років чоловік пропрацював водієм у 8-й воєнізованій пожежній частині по охороні ВАТ «Херсоннафтопереробка». В 2011 році вийшов на пенсію, а коли почались бойові дії на Сході країни був призваний в армійські ряди. І чесно та самовіддано, як завжди це робив, пішов захищати Україну. І навіки в пам’яті залишиться її захисником.

Про Юрія Вікторовича колеги-рятувальники згадують з надзвичайною теплотою. Він був дуже порядною, доброю, відданою пожежній справі людиною. Кращого майстра в автомобільній справі годі й шукати. На його рахунку десятки відремонтованої спеціалізованої пожежної техніки. Навіть рятував БТРи, що не витримували лютих морозів, у ті дні, коли рятувальники всіх сил докладали аби дістати з снігових заметів застряглі автомобілі. В зоні проведення антитерористичної операції був водієм установки «Град». Зумів вивести її з оточення під Дебальцево, але не вберіг власного життя вже під Краматорськом.
В обох загиблих воїнів осиротіли діти. У Вадима Шешені двійня, хлопчик і дівчинка, яких батько лишень встиг побачити після народження. У Юрія Зубова три доньки. Проте є віра і сподівання, що ці діти, завдяки своїм батькам, будуть жити у мирній, сильній та заможній Україні.

А поки діючі співробітники обласної служби ДСНС продовжують виконувати свій обов’язок на Сході країни. Ми багато знаємо про тих, хто стоїть у перших рядах, і своїм здоров’ям та життям, забезпечують спокій та мир усім нам. Проте мало про тих, хто тримає іншу лінію оборони, але також важливу і дуже необхідну. З липня цього року і по теперішній час рятувальники Херсонського гарнізону ДСНС забезпечують санітарно-гігієнічну обробку особового складу Збройних Сил України та Національної Гвардії у м. Сватове Луганської області.

«Начебто перебували у тилу, але часто чули постріли та вибухи. Це змушувало бути постійно зібраними та дисциплінованими. Та й вільного часу практично не залишалось», – розповідають рятувальники, які більше 40 діб перебували у зоні АТО і після ротації повернулись до виконання функціональних обов’язків у своєму підрозділі. До речі, на адресу саме херсонської команди звучало багато добрих слів від військових.
Якщо керівництвом ДСНС України будуть визначені інші задачі для рятувальників Херсонщини, то вони до цього готові – адже у своїй щоденній роботі їм часто доводиться ліквідовувати різноманітні надзвичайні події, стикаючись і з людським горем, і з небезпекою для власного життя.

Корисні посилання