«Школа практикуючого лікаря» для херсонських фахівців

8 грудня 2016 року в рамках постійно діючого проекту «Школа практикуючого лікаря» в залі оргметодвідділу Херсонської обласної клінічної лікарні відбулась конференція за участю фахівців Одеського національного медичного університету.

Відкривала захід і представляла доповідачів головний позаштатний терапевт Департаменту охорони здоров’я Людмила Климюк. Сімейні лікарі, терапевти прослухали доповіді стосовно актуальних питань лікування найпоширеніших захворювань.

Оптимальній антибіотикотерапії в амбулаторному лікуванні респіраторних бактеріальних інфекцій навчала Вікторія Бугерук, доцент кафедри сімейної медицини та загальної практики Одеського національного медичного університету. Відкриття антибіотиків вважають одним з десяти найбільших досягнень в XX столітті, вони рятують життя десяткам тисяч людей у світі щороку. Та наразі, в 50% випадків антибіотики призначаються нераціонально і безпідставно.

За словами Вікторії Бугерук, не варто очікувати винайдення нових сильніших антибіотиків – за останній рік в світі розроблено і запропоновано до лікування лише один новий препарат.

«В арсеналі лікарів для амбулаторної терапії респіраторних захворювань є три класи препаратів. Найчастіше зустрічаються гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту та пневмонії. Але далеко не завжди потрібен антибіотик. Наприклад, при гострому бронхіті антибіотик призначають за наявності підвищеної температури більше 5 днів, тахікардії, задишки, вологих хрипів, гнійної мокроти», – зазначила вона.

Не менш цікаву доповідь на тему «Як покращити прогноз життя пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями» прочитав Олексій Кива, доцент кафедри сімейної медицини та загальної практики Миколаївського філіалу Одеського національного медичного університету.

Він зазначив, що Україна за середньою тривалістю життя знаходиться на 150 місці серед 223 країн світу, а найбільша «заслуга» в цьому належить артеріальній гіпертензії: «З 11 млн. осіб, що знаходяться на диспансерному обліку з артеріальною гіпертензією лише 2 млн. досягають цільового рівня артеріального тиску – менше 140/90 мм.рт.ст. При цьому 2/3 серцево-судинних катастроф, в числі яких інсульти, трапляються у пацієнтів з помірно підвищеним тиском 140-160».

Підвищеної уваги з боку лікарів потребує й гіпертрофія лівого шлуночка серця: збільшення стінки на 1 мм в 7 раз збільшує ризик смертельних ускладнень (інсульт, аритмії, інфаркт, серцева недостатність, тощо).

В ході конференції розглядались клінічні випадки, а також були надані рекомендації щодо вибору медикаментозних засобів для лікування бактеріальних інфекцій та артеріальної гіпертензії.