Списання насаджень малини і суниці: бухоблік та податкові наслідки

15.11.2022 13:42:21
Списання насаджень малини і суниці: бухоблік та податкові наслідки

У сільгосппідприємства є насадження суниці (полуниці) та малини. Строк корисного використання (експлуатації) деяких з них закінчився, а деякі загинули через несприятливі погодні умови (дощі). Розберемося, як документально оформити списання насаджень, відобразити такі операції в бухгалтерському обліку та чи матимуть вони вплив на оподаткування.

СУНИЦЯ ТА МАЛИНА – ОСНОВНІ ЗАСОБИ 

Перш за все зазначимо, що норми НП(С)БО 30 «Біологічні активи» не поширюються на плодоносні рослини, пов’язані із сільськогосподарською діяльністю, особливості обліку яких визначаються іншими НП(С)БО, крім продукції таких плодоносних
рослин (п. 3.4 НП(С)БО 30). 

Плодоносними рослинами вважаються живі рослини, які використовуються в процесі виробництва сільськогосподарської продукції та систематично надають сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, протягом періоду, що перевищує 12 місяців (п. 4 НП(С)БО 30). 

Кущі малини і суниці систематично надають сільгосппродукцію (ягоди) протягом періоду, що перевищує 12 місяців. Отже, вони
належать до плодоносних рослин. А тому їх слід обліковувати як основні засоби (далі – ОЗ), а не як біологічні активи (пп. 5.1.8
НП(С)БО 7). 


Це означає, що кущі малини і суниці обліковуються у загальному порядку, прийнятому для ОЗ, на субрахунку 108 «Багаторічні
насадження та плодоносні рослини». На їх вартість нараховується амортизація. Відповідно, списання таких активів має здійснюватись
також за правилами, передбаченими для списання ОЗ. 

Насадження суниці, малини тощо можуть обліковуватися на балансі підприємства: 

➣ або у штуках; 
➣ або в одиницях площі, яку вони фактично займають, у разі якщо їх кількість неможливо визначити або це економічно недоцільно (п.
3.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2006 р. № 1315). 

Зазвичай в бухгалтерському обліку насадження малини та суниці обліковують в одиницях площі. Водночас яка це буде площа – 1 сотка чи 1 га, обирає саме сільгосппідприємство залежно від площі насаджень. Наприклад, в обліку може бути такий об'єкт ОЗ як «насадження суниці ранньої», одиниця виміру – га, площа – 2 га. 

Зверніть увагу! Актив зараховується до ОЗ за умови, якщо його вартість перевищує вартісну межу, встановлену для розмежування
власне ОЗ та малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). Таку вартісну межу визначає підприємство самостійно й прописує у своїй обліковій політиці. Для платників податку на прибуток така межа становить 20 000 грн (пп. 14.1.138 Податкового
кодексу України, далі – ПКУ). Платники інших податків встановлюють її на власний розсуд. 

Отже, залежно від вартості насадження суниці та малини (мається на увазі первісна вартість ОЗ, яка визначається за правилами,
прописаними в п. 8 П(С)БО 7) можуть обліковуватись або як ОЗ, або як МНМА.

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ 

Для визначення непридатності багаторічних насаджень до подальшого використання і встановлення неможливості та/або
неефективності їх використання на підприємстві має бути створена комісія зі списання багаторічних насаджень. 

Ця комісія створюється наказом керівника підприємства та складається з голови комісії (керівника або його заступника) та членів комісії (головного бухгалтера або його заступника; агронома, 
бригадира та інших осіб, на яких покладено відповідальність за
роботу з насадженнями). 

Комісія має провести інвентаризацію багаторічних насаджень, за результатами якої скласти акт інвентаризації довільної форми, а
також протокол засідання комісії. В цих документах комісія: 

• визначає стан насаджень та ступінь їх пошкодження; 
• установлює економічну доцільність відновлення та/або подальшого використання багаторічних насаджень;
• вносить пропозиції щодо подальшої «долі» насаджень, а саме: продовжити використання, списати, списати частково тощо; 
• установлює можливість використання окремих матеріалів, отриманих після списання багаторічних насаджень. 

Зазвичай повному списанню підлягають або ті насадження, строк використання яких закінчився, або ті, ступінь пошкодження яких є
значним, наприклад, більше 50% (це має визначити комісія) й подальше використання економічно недоцільне. 

Якщо ж ступінь пошкодження насадження є незначним, то комісія може рекомендувати: 

▪️ або продовжити вирощування суниці (малини) на всій площі, незважаючи на пошкодження; 
▪️ або списати частину насаджень. Це доцільно робити у випадках, якщо пошкодження рослин локалізовані на певній площі (наприклад, з 2 га пошкоджено 0,5 га), яку можна переорати й використати під інші насадження. 

Списання багаторічних насаджень чи їх частини оформлюється Актом на списання довгострокових біологічних активів рослинництва 
(багаторічних насаджень) (форма № ДБАСГ-3). В цьому акті зазначають дані, які характеризують об’єкт, а саме: 

• рік закладання; 
• первісну вартість (переоцінку); 
• суму нарахованого зносу за даними бухгалтерського обліку; 
• причини списання; 
• економічну недоцільність та/або неможливість відновлення активів.

Також в акті потрібно вказати, на якій площі слід ліквідувати багаторічні насадження, якщо передбачається часткова ліквідація
насадження, наприклад на площі 0,5 га. 

Акт складають у двох примірниках (їх підписують члени комісії, головний бухгалтер і затверджує керівник підприємства). Перший
примірник передають до бухгалтерії, другий – залишається в особи, відповідальної за насадження. 

Звертаємо увагу! У випадку, коли причиною списання насаджень є дія форс-мажору (наприклад, природні явища), то крім документів,
зазначених вище, варто мати документи, що підтвердять форс- мажор. Це можуть бути: 

▪️ сертифікат Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; 
▪️ рішення Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджені Верховною Радою України, або рішення Кабміну про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повеней, пожежі та інших видів стихійного лиха; 
▪️ висновки інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини (висновки наукових закладів та проектних організацій «Укрдіпросад», довідки з Центрів гідрометеорології та інші підтвердні документи).

За матеріалами видання «АгроPRO»

Корисні посилання