23 березня відбулася нарада з головами сільських та селищних рад, секретарями виконавчих комітетів

23 березня 2016 року, під керівництвом голови районної держаної адміністрації Ганни Загорулько, відбулася нарада з головами сільських та селищних рад, секретарями виконавчих комітетів.

Під час наради було обговорено ряд проблемних питань, а саме:

– про хід виконання Указу Президента України від 18 березня 2015 року № 150 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції» та активізації зусиль виконкомів сільських, селищних рад, районного центру зайнятості, роботодавців району щодо забезпечення зайнятості учасників АТО;

– земельні відносини: зміна цільового призначення земельної ділянки (підстава, порядок та умови);

– про підтримку державної політики у сфері казначейського обслуговування.

«Каланчацьким районним центром зайнятості налагоджену тісну співпрацю між структурними підрозділами районної держаної адміністрації, її апарату та усіма територіальними органами виконавчої влади, які опікуються питаннями медичної, соціальної та трудової реабілітації осіб, демобілізованих після служби в АТО», –так розпочав свій виступ з першого питання директор центру Георгій Арабаджі.

З метою стовідсоткового охоплення інформаційними послугами демобілізованих, в приміщені військкомату облаштовані інформаційні куточки з переліком передбачених законодавством соціальних послуг, які надаються службою зайнятості; розроблено дорожню карту та пам’ятку для демобілізованих військовослужбовців, в якій також міститься перелік усіх соціальних послуг та пільг, які надаються особам даної категорії, розроблені заходи районного центру зайнятості щодо вирішення питань працевлаштування демобілізованих учасників АТО.

У своєму виступі Г.Арабаджі також зазначив, що на сьогоднішній день ринок праці району не відчуває пожвавлення, з’являються лише одиничні вакансії. Тому тільки спільними зусиллями районної влади, роботодавців можна забезпечити кожного демобілізованого воїна роботою з урахуванням їх освіти та професійного досвіду.

З січня 2015 року по сьогоднішній день до Каланчацького районного центру зайнятості звернулося 39 демобілізованих учасників АТО. Із них: одну особу було мобілізовано повторно; одну особу було працевлаштовано в перший день звернення; чотири особи пройшли професійне навчання за направленням центру зайнятості; одна особа закінчила курси підвищення кваліфікації, шляхом стажування у роботодавця, після чого була працевлаштована; двоє закінчили навчання у січні місяці 2016 року та були працевлаштовані шляхом ОВДБ; одна особа проходила курси підвищення кваліфікації та буде працевлаштована в кінці березня поточного року; 29 осіб перебувають на обліку.

До громадських робіт, з числа учасників АТО, впродовж 2015 року було залучено 13 безробітних. У 2016 році двоє безробітних працювали на роботах тимчасового характеру.

Спеціалістами служби зайнятості проводиться робота по вивченню потреб безробітних, демобілізованих після участі в АТО, з’ясовуються їх життєві наміри та перспективи працевлаштування. За необхідності, до вирішення проблемних питань цих осіб, службою зайнятості залучаються соціальні партнери: органи соціального захисту; служби у справах сім’ї, дітей та молоді; громадські та волонтерські організації.

Всім безробітним, демобілізованим після участі в АТО, надаються індивідуальні профінформаційні послуги щодо стану ринку праці та попиту на робочу силу. За їх згодою, надаються індивідуальні профконсультаційні послуги з використанням тестових методик. Здійснюється супровід осіб, працевлаштованих за направленням служби зайнятості з метою закріплення їх на робочому місці.

З метою надання своєчасних та якісних послуг визначеній категорії громадян, в Каланчацькому районному центрі зайнятості проведено чотири спеціалізованих інформаційних семінари, в яких взяли участь 35 осіб. Також був проведений один психологічний тренінг «Професійна самореалізація та соціальний захист учасників АТО», до якого було залучено 22 військовослужбовця з числа учасників АТО. До проведення тренінгів та семінарів залучались партнери служби зайнятості, зокрема ХОТЦ «Вектор розвитку», Каланчацький районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, управління соціального захисту населення.

В рамках проведення Декади зайнятості учасників АТО та інвалідів, яка проводилася з 01 по 10 грудня 2015 року, було проведено круглий стіл з головами сільських та селищних рад «Перспектива працевлаштування демобілізованих учасників АТО та перспектива працевлаштування на громадські роботи у 2016 році».

В Каланчацькому районному центрі зайнятості визначено телефонні номери «гарячої лінії» (05530) 32356 та відповідальну особу щодо надання консультативної допомоги учасникам АТО та членам їх сімей.

По завершенню свого виступу, Георгій Арабаджі, звернувся до присутніх з проханням щодо сприяння з питань соціальної адаптації та працевлаштування особам з інвалідністю та демобілізованим військовослужбовцям, які відбували службу в зоні АТО.

Питання земельних відносин було висвітлено в.о. начальника Відділу Держгеокадастру у Каланчацькому районі Херсонської області Мариною Сальник.

До уваги присутніх було доведено покроковий порядок зміни цільового призначення земельних ділянок, із врахуванням останніх змін у законодавстві України.

Крок перший порядку зміни цільового призначення земельних ділянок передбачає необхідність написання нотаріально засвідченої заяви, підписаної власником. Саме ця заява і буде підставою для розробки проекту землеустрою щодо зміні цільового призначення землі на наступному кроці.

Крок другий. Для розробки проекту землеустрою про зміну цільового призначення необхідно звернутися в землевпорядну організацію, яка має у своєму штаті сертифікованих інженерів-землевпорядників, та укласти відповідний договір на розробку землевпорядної документації.

Розроблений проект зміни цільового призначення необхідно погодити в наступних організаціях:

– місцеве управління Держгеокадастру;

– місцевий відділ архітектури та містобудування;

– інші організації (лісгоспу, водгоспу, охорони культурної спадщини, екології) в окремих випадках.

Наявність затвердженого плану зонування території або детального плану території є обов’язковою в ході погодження проекту зміни цільового призначення.

Крок третій.  Після отримання позитивних висновків за результатами погодження, проект землеустрою передається на затвердження до органу місцевого самоврядування. Орган місцевого самоврядування на черговій сесії приймає рішення про затвердження чи відмову у затвердженні проекту землеустрою. Затвердження проекту по земельній ділянці, яка знаходиться за межами населеного пункту, здійснюється районною державною адміністрацією, а не місцевою радою.

Крок четвертий. Після затвердження, проект щодо зміни цільового призначення земельної ділянки подається державному кадастровому реєстратору до місцевого управління Держгеокадастру з метою внесення відомостей про зміну цільового призначення до Державного земельного кадастру.

Крок п’ятий. Після отримання рішення про затвердження проекту зміни цільового призначення, необхідно звернутись до місцевого управління Держреєстраційної служби з метою реєстрації права власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням. Протягом 14 днів після подання повного пакету документів реєстратор зобов’язаний видати відповідне свідоцтво про право на земельну ділянку зі зміненим цільовим призначенням.

Наостанок наради виступила Ірина Куюн, начальник сектору звітності – головний бухгалтер управління Державної казначейської служби України в Каланчацькому районі.

У своєму виступі І.Куюн ознайомила присутніх з перевагами та зручностями використання в роботі системи дистанційного обслуговування (СДО).

Із запровадження системи для клієнтів Управління державного казначейства у Каланчацькому районі Херсонської області відкриються такі можливості: відстеження в режимі реального часу стану рахунків та проходження платежів; отримання виписки по рахунках; передача засобами електронного зв’язку підтверджуючих документів (бюджетних зобов’язань тощо), якими супроводжуються платіжні документи. Все це, зменшить потік паперових документів, що забезпечить реальну економію коштів та часу, і в цілому призведе до спрощення проходження платежів та самого процесу обслуговування видаткової частини бюджетів.