Електронний «колапс» з ПДВ: або як чітко працює система

Нещодавно, Одеським апеляційним адміністративним судом підтримано позицію фіскального органу області та відмовлено в задоволенні платнику податків позову про визнання незаконною бездіяльності по незабезпеченню автоматичного збільшення сум податку на додану вартість.

А виглядало все так…

Херсонське підприємство, яке займається оптовою торгівлею зерном, подало податкову декларацію з ПДВ за червень 2015 року, в якій задекларовувало рядок 25, та «забуло» про рядок 24, який не мав цифрового значення. Під час самостійного виправлення помилки платник швиденько подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань із ПДВ.

Тільки не врахував законодавчі вимоги: перенесення залишків від'ємного значення, яке обліковується у платників податку станом на 01.07.2015, передбачено виключно із декларації, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом за червень 2015 року.

А при розроблені програмного забезпечення внесення уточнюючих розрахунків взагалі не передбачено. От і вийшло: за поданими уточнюючими розрахунками коригування від'ємних значень у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА) не відбулось.

Суб’єкт господарювання так і не зміг автоматично збільшити суми, на яку він мав право реєструвати ПН та/або РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та спробував «перекласти» проблему на фіскалів області , звернувшись з позовом до суду.

Суд детально розібрався з обставинами справи та погодився із доводами фіскалів - апелянтів щодо відсутності протиправної бездіяльності їх колег. Адже, система електронного адміністрування ПДВ організована на рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого показника формули. Право на збільшення ПДВ у системі СЕА і відображення у витягу з системи електронного адміністрування також має лише фіскальна служба України. Тож всі нарікання на адресу спеціалістів Головного управління ДФС у Херсонській області були марними.