«Мовчазний крик Бабиного Яру: 75 років трагедії»

У вересні 2016 року виповнюється 75 років трагедії Бабиного Яру. У Новосеменівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Іванівського району було проведено з учнями 8-9 класів засідання «круглого столу» «Історія і трагедія Бабиного Яру» та діє виставка «Бабин Яр – символ Голокосту».

Практично у кожному місті чи селі був свій Бабин Яр. У нашому селі Новосеменівці напередодні війни працювала фельдшером Левіхіна Ганна Олександрівна, єврейка. Після окупації села,12 грудня 1941 року, фашисти заарештували Ганну Олександрівну та її дочок (Ганну, Лілю, Віру). Відвезли до Іванівки і 13 грудня на території нинішнього маслозаводу розстріляли.

Довідка.

22 липня 1941 року було завершено окупацію України фашистськими військами та їх союзниками. Розчленування України стало однією зі складових політики «нового порядку». 20 серпня 1941 року було утворено: рейхскомісаріат «Україна» із центром у місті Рівне; Галицькі землі об’єднано під назвою «дистрикт Галичина» із центром у Львові; землі між Південним Бугом та Дністром об’єднано у губернаторство «Трансністрію».

За період окупації (червень 1941 – жовтень 1944) було знищено близько 4 мільйонів пересічних українців. Особлива жорстокість була виявлена до євреїв, які зазнали Голокосту – масового знищення. Символом Голокосту в Україні став Бабин Яр у Києві. 29 вересня 1941 року тут за один день було знищено 33 711 євреїв. Далі протягом 103 тижнів окупанти щовівторка і щоп’ятниці здійснювали у Бабиному Яру розстріли людей різних національностей, переважно євреїв. Розстріли мирного населення окупантами носили масовий характер.