Редакторам районних ЗМІ розказали, як зробити рентабельною місцеву пресу

Для редакторів друкованих ЗМІ Херсонської області на базі Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області пройшов тренінг «Економіка реформованих друкованих ЗМІ: проблеми, ризики, можливості», організатором якого стала ГО «Херсонський прес-клуб».

Захід почався з презентації Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області. Директор Марина Єлисєєва познайомила представників ЗМІ з установою, розказала про цінності системи безоплатної правової допомоги та зауважила, що надання вторинної правової допомоги дає можливість особі кваліфіковано захистити себе, тому інститут БПД є дуже важливим для суспільства. Зараз система БПД в стані активного розвитку: з 2015 року на Херсонщині працюють чотири місцевих центри - Бериславський, Голопристанський, Каховський та Херсонський, а з вересня 2016-го – 16 бюро правової допомоги, які є в кожному районі області.

Присутні дізналися, що безоплатна правова допомога регламентується Законом України «Про безоплатну правову допомогу», гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Держбюджету, місцевих бюджетів та інших джерел.

Менеджер з якості Максим Магда розказав, що буває первинна та вторинна правова допомога та пояснив, що Регіональний центр надає допомогу у кримінальному процесі затриманим, підозрюваним, обвинуваченим та засудженим до покарання, пов’язаного з позбавленням волі, а також у справах про адміністративні правопорушення особам, щодо яких застосовано адміністративне затримання або адміністративний арешт. Підставою для надання такої допомоги є повідомлення правоохоронного органу або затриманої особи чи її родичів, постанова слідчого, ухвала суду або заява засудженого.

Тренінг для редакторів районних ЗМІ проводив експерт спільної програми ЄС та РЄ «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні», редактор Новотроїцької районної газети «Трудова слава» та  заслужений журналіст України Валерій Горобець.

Як відомо, ще у 2005 році Україна взяла зобов’язання перед Радою Європи реформувати державні та комунальні ЗМІ. Але тільки через 10 років було нарешті прийнято Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» і розпочато перший етап реформи, тож тема тренінгу «Економіка місцевої преси, або Як зробити рентабельною місцеву пресу?» є вкрай актуальною.

Взагалі місцеві видання – одне з найпотужніших інформаційних джерел для українських громадян. Так, сукупний тираж друкованих ЗМІ у 2016 році становив 40,9% загального тиражу періодичних видань в Україні, тобто практично кожна друга сім’я передплачує або купує місцеву газету.

На відміну від інших редакторів, які вважають, що «творять історію», ведуть «літопис» свого району або мають ще якісь «захмарні міркування», Валерій Горобець переконаний: газета - це бізнес.

Під час тренінгу Валерій Германович згадав Ігоря Лубченко (голова Національної спілки журналістів України (1997-2012), який ще у 2007 році попросив його зробити фінансово-економічний аналіз видань, котрі мали увійти в пілотний проект з роздержавлення. Тоді таке бажання виявили 52 газети, які подали заяви і провели збори. І Валерію Германовичу довелося кілька тижнів сидіти над їхніми звітами. Саме тоді він почав заглиблюватись в економічні питання місцевої преси, адже справа не тільки в людях, а в економіці також. Після чого він зрозумів, що у цих видань немає ніяких закономірностей: два сусідніх райони з однаковою кількістю мешканців мають різні за якістю газети.

З тої пори він дуже детально веде фінансово-економічний аналіз свого видання: має 7-8 таблиць по різних напрямках, аби бачити в динаміці, як певні рішення редакції позначаються на тиражі, бо, на думку Валерія Горобця, «без такого аналізу незрозуміло, для чого ми все це робимо».

За підрахунками Валерія Германовича, 555 редакцій України – це комунальні обласні редакції, які повинні бути реформовані до 2018 року.

На думку тренера, комунальна форма власності не сприяла розвитку газет. По-перше, через сам статус комунального – підконтрольні місцевій владі медіа не були зацікавлені в успішній економічній діяльності. Менеджмент та маркетинг підмінявся адміністративним ресурсом та субсидіями газетам з місцевих бюджетів. А сама підтримка часто залежала від лояльності контенту газети до місцевої адміністрації та депутатів відповідної ради.

Виявилось, що до початку реформи більшість редакторів районних газет навіть не досліджували свої видання з точки зору фінансової спроможності, не вираховували тенденції зміни структури доходів, не застосовували сучасних засобів комунікації з читачами. Отже, саме час задуматись над економічними ресурсами та стратегією подальшого розвитку видання.

«Перш за все, - на думку тренера, - це інвестування в якість газети. Це може буди кардинальне збільшення обсягу, покращення контенту, нові форми комунікації з читачами. Також варто вже зараз нарощувати доходи від реклами, організовувати спільну рекламну діяльність (у партнерстві з виданнями із сусідніх районів)».

Ще одним із шляхів отримання фінансового ресурсу Валерій Горобець вбачає в підвищенні передплатної та роздрібної ціни до економічно обґрунтованого рівня. В умовах, коли зростає ціна на папір, послуги Укрпошти, він радить колегам щороку підвищувати ціну передплати на 15–20%. Це, звичайно, може знизити наклад, втім досвід показує, що обсяг передплати відновлюється вже за півроку. Додаткові можливості – розширення мережі роздрібного продажу видань, вишукування можливостей додаткових доходів, наприклад, редагування і випуск друкованої продукції на замовлення і для продажу.

До слова, комунальне видання «Новотроїцька районна газета «Трудова слава», яке очолює 28 років Валерій Горобець, за результатами щорічного конкурсу Національної спілки журналістів України визнано кращою районною газетою. Окремо слід зазначити, що газета є єдиною в Україні, яка отримала це звання тричі: у 2005, 2011 та 2014 рр.

Для розвитку видання тренер радить також посилювати кадровий потенціал редакцій та осучаснювати систему заробітної плати творчих працівників. Тож журналісти газети «Трудова слава», яку представляв Валерій Горобець, постійно вчаться, переймають досвід найуспішніших видань, завдяки чому зріс обсяг видання, газета стала чітко структурованою за тематикою.

Для розуміння можливостей розвитку місцевих видань Валерій Горобець запропонував термін «насиченість тиражу», який означає співвідношення кількості примірників газет та населення.

«Рекордсменом є Чернігівщина, де цей показник становить 6,45. Якщо врахувати, що одну газету читає в середньому 5 осіб, то, відповідно, практично кожна друга сім’я регіону є споживачем місцевої преси. Навпаки, в Одеській області насиченість тиражу становить 35,4, тобто одну газету читає приблизно кожне 6–7-ме домогосподарство. А значить, є величезний потенціал для розвитку місцевої преси», - переконаний Валерій Германович.

На Херсонщині за останні 20 років газета «Трудова слава» має найвищу насиченість та передплатний тираж серед районних видань області, і він весь час зростає (за останні 8 років, незважаючи на суттєве зростання передплатної вартості (в 6,3 рази), він збільшився на 16,5%). І це - на фоні загального падіння тиражів друкованих видань в країні і світі.

Так, на 35 тисяч населення Новотроїцького району, а бюджет району на 87% дотаційний, тираж складає 5 200 - 5 300 примірників, тобто 1 примірник на 6,5 жителів. Обсяг 16-24 сторінки (16 – раз на тиждень і 24 - 1 раз на місяць). Передплатна ціна на 2017 рік – 240 грн., вроздріб – 5 грн.

Вивчаючи економічні питання не один рік, тренер радить колегам використовувати досвід Німеччини, зокрема землі Ганновер, до якої входить 21 містечко. Тут слід нагадати, що «земля» у Федеративній Республіці Німеччині – це адміністративно-територіальна одиниця. Тож у Ганновері всього один видавничий дім, який видає 21 газету. Або приклад Угорщини, де нещодавно «вистрелив» проект «Журналістське кафе», коли 52 містечки, об´єднавшись, зробили спільне  видавництво у Будапешті.

Медіа-тренер запропонував учасникам таку формулу: для кого ми працюємо? Зрозуміло, для людей. Що ми робимо? Масову газету з універсальним змістом. Для чого ми це робимо? Щоб заробляти гроші, виплачувати людям нормальну зарплату, нормальні гонорари, щоб вони відчували, що вони з кожним роком отримують більше, що ми їх захищаємо, що для них впроваджено нормальний соціальний пакет.

По завершенні Валерій Германович розказав, як правильно прописати статут, провести загальні збори, обрати структурні підрозділи та відповів на запитання учасників тренінгу.