Бондаренко Олександр

25.02.1969-07.04.2022

Боєць військової частини 3035 Нацгвардії України, ветеран АТО. Позивний «Монах».

Олександр проживав у місті Цюрупинськ (нині Олешки) Херсонської області.

До війни він працював на українсько-литовському підприємстві в Миколаєві, був комерційним директором. Взагалі, мав освіту ветеринара та агронома. 

У 2014 році став добровольцем у батальйоні «Донбас». Рідним не сказав, що пішов на війну – для них він був просто на перепідготовці в армії. Потім, при виході з Іловайська, у так званому «зеленому коридорі» отримав поранення. Про все це його рідні дізналися з телесюжету, коли Бондаренко уже був у госпіталі. 

На війні Олександр став снайпером. Місяць підготовки, а потім – Google у поміч, як він розповідав. 

З армії пішов у 2015 році (коли мав рушати вже на третю ротацію): важко захворіла дружина, за два роки її не стало.

Загинув 07 квітня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.

«Коли я була маленька, він якось сказав мені, що коли помре, то хоче, щоб його кремували. Я так і зробила. Ми розвіяли прах на одному з пагорбів Києва, а могила його (з урною, де зберігався прах – ред.) на Білому кладовищі, ми там встановимо незабаром великий прапор України», - ділиться  донька Анна.