Бойко Олександр Миколайович

02.04.1977-07.09.2024

Солдат Збройних сил України, учасник АТО та захисник України під час повномасштабної війни. Уродженець Херсонщини. Мужній воїн, люблячий батько та чоловік, людина великого серця, яка до останнього подиху залишалася вірною Україні.

Народився 02 квітня 1977 року в селищі Велика Лепетиха Херсонської області. У дитинстві разом із родиною переїхав до села Ольгівка Каховського району. Там закінчив Заозерненську загальноосвітню школу. Після навчання пройшов строкову військову службу. У мирному житті Олександр був працьовитою та відповідальною людиною. Понад 25 років працював старшим машиністом насосної станції УГКМК, де здобув повагу колег як надійний фахівець та людина слова. Він був єдиним сином у родині, люблячим чоловіком та турботливим батьком двох доньок. Для своєї сім’ї він завжди залишався опорою, захисником і людиною, яка об’єднувала родину. Олександр любив активне життя. Захоплювався футболом, виступав за місцеву команду, разом із якою здобував перемоги на змаганнях. Любив риболовлю, брав участь у спортивному та громадському житті. Його запам’ятали як відкриту, щиру та доброзичливу людину.

У 2015–2016 роках Олександр захищав Україну у зоні проведення антитерористичної операції у складі 55 окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». Брав безпосередню участь у бойових діях на території Донецької області. За службу був відзначений нагородами, які залишилися на тимчасово окупованій території.

Після початку повномасштабного вторгнення росії Олександр знову став до лав захисників України. Проходив службу у складі 151 окремої механізованої бригади. Мав позивний «Каховка».

У 2022 році, під час окупації рідного села, він проявив мужність і відповідальність за родину — самостійно вивіз близьких у безпечне місце, зокрема свою 97-річну бабусю, ветерана Другої світової війни. Після переїзду до Житомирської області, не вагаючись, знову став на захист України.

Побратими згадують його як сміливого військового, надійного товариша та людину, яка завжди приходила на допомогу.

07 вересня 2024 року солдат Олександр Бойко загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Гродівка Донецької області. Він отримав поранення, несумісні з життям, залишаючись до кінця вірним військовій присязі та українському народові.

Олександр Бойко залишив по собі світлу пам’ять як мужній Захисник України, справжній патріот, люблячий батько та чоловік. Його життя стало прикладом відданості своїй державі, родині та військовому обов’язку.

У нього залишилися дружина, дві доньки, батьки, рідні та близькі.

Вічна пам’ять та слава Герою.