Микитюк Микола Васильович

20.05.1990-01.06.2024

Старший солдат, оператор групи спеціального підрозділу Сили спеціальних операцій ЗСУ, в/ч А2077. Позивний "Макар".

Микола Васильович Микитюк народився 20 травня 1990 року в селі Джурин Чортківського району Тернопільської області. У 1991 році переїхав на Херсонщину – до міста Гола Пристань, яке стало для нього справжнім домом. Закінчив Херсонський політехнічний коледж, Одеський національний політехнічний університет, здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство». Працював головним механіком у ТОВ СП «НІБУЛОН», філія Голопристанська. У мирному житті був життєлюбом, майстром і господарем. Захоплювався бджільництвом, розводив середньоазійських вівчарок, любив риболовлю. Все робив із любов’ю і захопленням, бо вмів цінувати кожну мить. Але понад усе цінував свою родину – дружину Марію, сина Макара, доньку Марію, батьків, брата. Вони були для нього не просто сенсом – а всесвітом.

З початком повномасштабної війни Микола вступив до лав Сил спеціальних операцій. Служив у складі роти спеціального підрозділу загону спеціальних операцій військової частини А2077. Його позивний – Макар, на честь сина. Сам пояснював з усмішкою: «Тепер у нас в сім’ї дві Маші й два Макара». Пройшов бойові завдання на Херсонському, Донецькому та Харківському напрямках. Воював чесно, відповідально, сильно. Умів тримати лінію, приймати рішення, підтримувати інших. 

Загинув 01 червня 2024 року у місті Вовчанськ Харківської області під час вогневого контакту з противником.  

В Тернополі на Микулинецькому цвинтарі провели в останню дорогу Захисника.

Нагороди:

- орден "За мужність" III ступеня (посмертно).

-  відзнака Міністра оборони України медаль "Хрест Сил спеціальних операцій".

-  відзнака Президента України «За оборону України».