Чайка Андрій Петрович

07.05.1982-10.09.2024

Андрій Петрович Чайка народився 07 травня 1982 року в селі Велетнівка Генічеського району Херсонської області. Зростав у дружній, працьовитій родині. Сім’я мала велике господарство, і з ранніх років Андрій допомагав батькам, був люблячим сином і турботливим братом.

Згодом він створив власну сім’ю, став батьком двох синів. Родина проживала в селі Новосеменівка Іванівської селищної територіальної громади. Життєві обставини склалися так, що подружжя розлучилося. З часом доля подарувала Андрієві ще один шанс на сімейне щастя: у другому шлюбі народилася донечка. Родина проживала в місті Бровари.

З початком служби в лавах Збройних Сил України, вже будучи військовослужбовцем, Андрій одружився втретє, зберігаючи віру в сім’ю, любов і підтримку навіть у складні воєнні часи.

Андрій був людиною праці – відповідальною, здібною, з «золотими руками» та світлим розумом. Він працював на виробництві дроту, у будівельній сфері, займався ремонтами. Йому подобалася робота монтажника пластикових вікон і дверей, у якій він досяг високого професійного рівня.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Андрій без вагань прийняв рішення стати на захист Батьківщини та своїх дітей.

08 квітня 2022 року був призваний на військову службу. Навчання проходив у місті Львів. Згодом був направлений на Донецький напрямок. З березня 2024 року брав участь у заходах із забезпечення оборони України, зокрема на Херсонщині. Проходив службу у військовій частині А4210, мав військове звання матрос, позивний – «Спутнік».

Він мужньо виконував військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та Україні. Побував у районі населеного пункту Кринки – одному з найважчих напрямків, де точилися запеклі бої. Пережив втрати побратимів і тяжкі випробування, але продовжував боротися.

10 вересня 2024 року Андрій, близько 17:34 перестав виходити на зв’язок, унаслідок мінометного обстрілу збоку військ рф на лівому березі річки Дніпро поблизу населеного пункту Козачі Лагері Херсонської області. Згодом дружина отримала сповіщення що його визнано безвісти зниклим.

11 жовтня 2025 року родина отримала підтвердження: за результатами ДНК-експертизи встановлено загибель матроса Чайки Андрія Петровича.

Ця звістка стала болем і непоправною втратою для всіх, хто його знав і любив.

Андрій назавжди залишиться в пам’яті рідних і близьких усміхненим, добрим, щирим – люблячим чоловіком, турботливим батьком, сином, братом, дядьком, кумом і вірним другом.

Похований 17 жовтня 2025 року в місті Нова Одеса Миколаївської області на кладовищі №1.