Циганов Володимир Васильович

22.04.1975-23.07.2024

Володимир Васильович народився 22 квітня 1975 року в Новій Каховці Херсонської області. Закінчив Новокаховську школу №6 І-ІІІ ступенів (нині ліцей №6 Новокаховської міської ради). Потім вступив і закінчив Професійне технічне училище № 16 (нині Новокаховське вище професійне училище) по спеціальності зварювальник. Деякий час працював по отриманій спеціальності. З червня 1993 року по жовтень 1994 року проходив строкову службу в рядах майже тільки створеної тоді Національної гвардії України. Після служби був зайнятий у сфері сільського господарства, також професійним виловом риби.

Після окупації Криму та вторгнення на Донбас російських військ, отримав повістку в серпні 2014 року і одразу пішов у військкомат. Проходив навчання на полігоні Десна навідником-оператора БМП-1. Після чого його направили для доукомплектації в склад 30-тої окремої механізованої бригади, яка дислокувалась поблизу Мелітополя після важких боїв за Савур-Могилу. В цій бригаді Володимира було перепризначено як гранатометника , хоча до цього гранатомет ніколи не використовував. Тому його підрозділ було направлено на тренування з гранатометом на полігон "Широкий Лан", де вони пройшли хорошу підготовку з цією зброєю і змогли пристрілятись. Після навчань, Володимира вже в складі 30-тої бригади направили в пункт дислокації поблизу міста Генічеськ. Там він прослужив ще кілька місяців, отримав відпустку (3 дні), після якої його підрозділ був направлений в зону бойових дій на Донбасі, а його призначили командиром взводу. 

Першим бойовим завданням було зайти колонною в село Коммуна і звідти піти на 20 км вглиб Луганської області на допомогу 128-й бригаді, щоб допомогти їм вийти з оточення. Ця операція була частиною відомих тоді боїв за Дебальцево. 

З оточення залишки його колонни відходили лісами. При відході, окрім захоплення гранатомету його підрозділ підбив 6 ворожих танків. За участь у боях за Дебальцево отримав кілька нагород.

Демобілізувався у вересні 2015 року і підписав контракт із ЗСУ, та був направлений після навчань у склад 28-ї бригади. Більшу частину бойового шляху з 2016 по 2017 рік захищав Україну від наступу росіян та сепаратистів в районі Світлодарської дуги. Там дослужився до звання молодший сержант ставши командиром відділення, проходив багато навчань, в тому числі й з інструкторами з країн НАТО. У грудні 2017 року через непорозуміння з військовим керівництвом та проблемами зі здоров'ям був вимушений покинути службу. Працював на різних роботах спочатку в Україні, а потім в Польші.

Повномасштабне вторгнення росіян на територію України зустрів у Польші, де працював на заводі Whirlpool. Дуже переживав за свою Батьківщину і побратимів, спілкуючись по телефону з ними майже кожного дня. Проте коли його відділення, з якими він служив у 28-й бригаді, загинуло при звільненні Херсонщини, Володимир вже не міг стриматись і у березні 2024 року поїхав в Одесу.

У місцевому РТЦК не змогли відновити його документи, так як його справу було знищено при відступі українських військ з Херсонщини. Тому Володимир прийняв ще раз присягу у 2024-му році і отримав звання солдат. Після навчань, де його також призначили гранатометником, його направили на доукомплектацію 53-ї бригади після важких боїв за Авдіївку. Першим місцем дислокування була Сумська область, де його підрозділ захищав від ймовірного наступу росіян в тому місці.

Солдат Володимир Циганов на псевдо "Бабай" загинув 23 липня 2024 року поблизу селища Нью-Йорк на Донеччині. Виконуючи службові обов’язки, зазнав смертельних поранень внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Воїну назавжди 49.

Поховали Володимира на Лісовому цвинтарі Києві.
У воїна залишилась донька з родиною.

Нагороди:

- орден "За мужність" III ступеня (посмертно).