
19.05.1974-21.05.2024
Народився в АР Крим, але вже з перших місяців життя малою Батьківщиною Володимира стало с. Хрещенівка Херсонської області, де він і одружився та виховував сина. Володимир був спокійною та виваженою людиною, винахідливим майстром та інженером, завжди доводив розпочату справу до кінця, вперто йшов до своєї мети.
У 2014-2015 роках брав участь у захисті держави під час АТО у складі 36-ої окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Михайла Білинського. Згодом, у 2020-2021 роках, проходив службу у складі 40-ї окремої артилерійської бригади ім. Великого князя Вітовта на посаді водія. За зразкове виконання службових обов’язків, вірність військовій присязі, стійкість та мужність Володимира (позивний «Пісня») було нагороджено нагрудними знаками: «Учасник АТО», «За участь в антитерористичній операції», «Ветеран війни».
25 лютого 2022 року вступив до лав 128-ої окремої бригади Сил територіальної оборони, а вже у липні 2022 року перевівся у 28-у окрему механізовану бригаду ім. Лицарів Зимового Походу, яка нищила ворога, що окупував його рідну Херсонщину. Неподалік с. Правдине Херсонської області під час одного із штурмів БМП-2 разом з Володимиром та побратимами потрапили під ворожий вогонь. Тоді «Пісня» отримав важкі контузії, перелом черепа та серйозні опіки.
Після лікування та реабілітації повернувся до служби на Донецький напрямок (м. Костянтинівка), звідки був повторно направлений на лікування через складні проблеми зі здоров’ям від попередньо отриманих травм.
Наслідки війни не давали про себе забути… Серце Володимира зупинилося на світанку 21 травня 2024 року…
Поховали захисника у с. Хрещенівка.
Тепер йому назавжди 50 років…
«Твоя сила й відвага будуть моїм вічним вдячним прикладом»
(Син)