Реабілітаційні послуги дітям з інвалідністю безоплатно надаються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 309 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю» (далі – Порядок).
Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами один з її батьків чи її законний представник подає до управління за місцем реєстрації або фактичним місцем проживання дитини заяву про направлення її до реабілітаційної установи (далі – заява) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Якщо реабілітаційних послуг потребують одночасно двоє і більше дітей з однієї сім’ї, супроводжуючою особою може бути також другий із їх батьків, законних представників, один із близьких родичів (повнолітні брат або сестра, бабуся, дідусь, дядько, тітка) за наявності письмового підтвердження про це одного з батьків або законного представника. У такому разі заяву подає один з батьків або законний представник.
Для забезпечення дитини реабілітаційними послугами один із батьків дитини чи її законний представник разом із заявою подає (із пред’явленням оригіналів) копії таких необхідних документів:
паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу одного з батьків дитини, супроводжуючої особи або її законного представника;
свідоцтва про народження дитини або паспорта громадянина України, що посвідчує особу дитини;
індивідуальної програми реабілітації, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;
документа, який підтверджує статус дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування (для дитини-сироти/дитини, позбавленої батьківського піклування);
одного з передбачених Податковим кодексом України документів з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків дитини, одного з її батьків (законного представника), супроводжуючої особи (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті громадянина України).
Реабілітаційні послуги надаються дітям з інвалідністю безоплатно.
Держава покриває реабілітацію дітей з інвалідністю в межах таких сум коштів на рік:
16 тис. гривень – якщо за більшістю основних категорій життєдіяльності відповідно до індивідуальної програми реабілітації встановлено обмеження I та II ступеня;
25 тис. гривень – якщо за більшістю основних категорій життєдіяльності відповідно до індивідуальної програми реабілітації встановлено обмеження III ступеня;
24 тис. гривень – якщо дитина з інвалідністю є дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування і за більшістю основних категорій життєдіяльності відповідно до індивідуальної програми реабілітації їй встановлено обмеження I та II ступеня;
37, 5 тис. гривень – якщо дитина з інвалідністю є дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування і за більшістю основних категорій життєдіяльності відповідно до індивідуальної програми реабілітації їй встановлено обмеження III ступеня.
Вартість реабілітаційних послуг в кожному конкретному випадку визначає реабілітаційний заклад. Якщо фактична вартість реабілітаційних послуг вища за суму коштів, яку покриває держава, різницю можна покрити за рахунок власних коштів або з інших джерел.
Звертаємо увагу! Кошти, які виділяє держава на реабілітацію дітей з інвалідністю можуть бути частково використані під час надання реабілітаційних послуг на:
на харчування дитини з інвалідністю (якщо послуги надаються амбулаторно);
на проживання та харчування дитини з інвалідністю (якщо послуги надаються в стаціонарі)
на проживання та харчування одного з батьків чи законного представника дитини з інвалідністю, які супроводжують дитину під час отримання нею реабілітаційних послуг, або іншої супроводжуючої особи (якщо послуги надаються в стаціонарі);
вартість перевезення дитини з інвалідністю, яка потребує сторонньої допомоги, та одного з її батьків чи законного представника або супроводжуючої особи (перевезення забезпечується реабілітаційним закладом в межах адміністративно-територіальної одиниці, де він розташований: від транспортних вузлів (залізничний вокзал, автостанція) до закладу та у зворотному напрямку).
При цьому не менше ніж 60 % коштів, які виділяє держава, має бути використано безпосередньо на реабілітаційні послуги.