Грибаков Сергій Володимирович

27.01.1984-11.12.2023

Сергій Грибаков народився 27 січня 1984 року в місті Нова Каховка Херсонської області. Згодом разом із родиною переїхав до міста Таврійськ, де минули його дитячі та юнацькі роки. Навчався у професійно-технічному училищі, де здобув професію кухаря. Після завершення навчання працював у сфері логістики на різних підприємствах. Він був людиною з неймовірною жагою до життя, яка вміла бачити красу в простих речах і створювати її навколо себе. Його особливим місцем сили була природа: він обожнював походи, надихався тишею на риболовлі, де знаходив душевний спокій.

Близькі згадують Сергія як справжнього майстра на всі руки, для якого не існувало нездійсненних побутових завдань. Особливою пристрастю Сергія була кулінарія. Він любив експериментувати на кухні, створював власні рецепти та завжди із задоволенням пригощав ними рідних і друзів. Окреме місце в його житті посідало колекціонування - він захоплювався нумізматикою, а також відчував глибокий зв'язок із землею, яку любив і вмів обробляти. У пам'яті всіх, хто його знав, Сергій назавжди залишиться еталоном доброти, щирості та оптимізму.

Понад усе Сергій цінував свою сім'ю. Був люблячим чоловіком, турботливим батьком і найкращим другом для своїх дітей, яким присвячував кожну вільну хвилину. Його життєвим кредо були слова: «Хто, якщо не я?» Саме за цим принципом він жив - ніколи не залишався осторонь чужої біди та першим простягав руку допомоги тим, хто її потребував. З 2014 року Сергій брав участь у бойових діях у зоні проведення АТО/ООС, проходив службу в Мелітополі Запорізької області. Після чергової ротації певний час разом із дружиною працював у Польщі. 

Коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення росії, Сергій перебував за кордоном. Попри небезпеку він без вагань ухвалив рішення повернутися в Україну, адже в окупованому Таврійську залишалися його двоє синів, рідні та Батьківщина, яка потребувала захисту. Після повернення йому вдалося вивезти дітей до Києва. Сам Сергій добровільно прибув до військкомату, звідки був направлений через Обухівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки до 135-го окремого батальйону територіальної оборони 114-ї окремої бригади територіальної оборони. 

Маючи бойовий досвід, молодший сержант Сергій Грибаков був призначений командиром стрілецького відділення. Він виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту, захищаючи Україну під Авдіївкою та Бахмутом. Під час одного з боїв Сергій отримав тяжкі поранення голови та руки. Після лікування у військовому шпиталі він, не вагаючись, знову повернувся до своїх побратимів на передову.

11 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання Сергій Грибаков загинув унаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.

Для рідних він назавжди залишився люблячим чоловіком, турботливим батьком, доброю та щирою людиною. Побратими пам'ятають Сергія як надійного бойового товариша, який ніколи не підводив у бою, підтримував словом і власним прикладом надихав інших. Його мужність, людяність і відданість Україні назавжди залишаться у пам'яті всіх, хто мав честь його знати.

Нагороди:

- орден «Ветеран війни».

«Почесний громадянин міста Обухова» (посмертно, 2024 рік).