Кубрак В'ячеслав Анатолійович

(11.04.1986 - 08.10.2019)

Народився у с. Миролюбівка, що на Херсонщині. Був хоробрим і надійним чоловіком, справжньою опорою для родини та Батьківщини.

Учасник миротворчої місії в Республіці Косово, брав участь у порятунку польських миротворців. 2008 року у складі інженерно-саперного загону 17-ї окремої танкової Криворізької бригади ім. Костянтина Пестушка ліквідовував наслідки вибухів на 61-му арсеналі ЗСУ в м. Лозова Харківської області, розміновував прилеглі території з 2009 по 2012 роки. Проходив військову службу в АРК Крим у 36-ій окремій бригаді морської піхоти ім. контрадмірала Михайла Білинського, у складі якої двічі брав участь у міжнародних військових навчаннях «Сі Бриз». Після окупації АРК Крим російськими військами вийшов на материкову частину України, зберігши вірність присязі.

Прапорщик, командир інженерно-саперного взводу 36-тої окремої бригади морської піхоти ім. контрадмірала Михайла Білинського. З вересня 2014 року виконував завдання в Приазовʼї. Бойове хрещення прийняв поблизу селища Гранітне Донецької області, одразу потрапивши під шквальний вогонь важкої артилерії. Згодом виконував бойове завдання у сектор «Маріуполь»: поблизу с. Лебединське разом з побратимами зняли ворожі міни та виставили їх на ті маршрути, якими мала рухатися ворожа ДРГ. Для багатьох окупантів той ранковий похід був останнім. 2016 року взвод Вячеслава першим вступив на східну околицю с. Широкине Донецької області. У 2017 році став героєм сюжету «Військового телебачення» – про саперів на фронті. На його особистому рахунку не одна сотня бойових розмінувань.

Під час виконання бойового завдання з розмінування позицій в районі с. Водяне Донецької області 8 жовтня 2019 року отримав мінно-вибухову травму та численні уламкові поранення. Протягом трьох діб лікарі боролися за його життя, проте їх зусилля були марними: 11 жовтня 2019 року о 6:45 год військовослужбовець помер.

Залишилися мати, дві сестри, брат та дружина.

«Мій Славік був Янголом на землі – чесний, щирий, добрий, надійний, ми так довго шукали одне одного… Нас розлучила ця клята війна…»

(дружина Анастасія)

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня,  «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові», присвоєно звання «Герой України» (посмертно).