Гончар Микола Анатолійович
07.07.1966 – 01.03.2022
Місце народження: с. Рівно, Вінницька область
Місце проживання: с. Надеждівка, Херсонська область
Військова частина: А7360
Звання і посада: старший солдат, стрілець 2 роти 194 батальйону 124 окремої бригади територіальної оборони Херсонщини
Місце та обставини загибелі: загинув 1 березня 2022 року у запеклому бою під час оборони м. Херсон на території Бузкового парку. Перепохований 7 квітня 2022 року у с. Надеждівка, Херсонської області
Коротка біографія:
Народився на Вінниччині, де здобув середню та спеціальну освіту. За фахом — будівельник. Після закінчення ПТУ відслужив в армії, а згодом переїхав до села Надеждівка на Херсонщині, де створив родину.
Протягом багатьох років працював у місцевій школі працівником обслуговування будівельних приміщень. Був працьовитим, доброзичливим, завжди готовим допомогти іншим. Захоплювався риболовлею — вона приносила йому спокій і натхнення.
З 2014 року захищав Україну в зоні АТО, мав посвідчення учасника бойових дій та державні відзнаки. Після демобілізації залишався у резерві, щороку проходив навчальні збори, згодом підписав контракт з Білозерською територіальною обороною.
Мав міцну родину, про яку дбав і яку любив понад усе. Для близьких був прикладом надійності, підтримки й душевного тепла.
З початком повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, став до лав захисників Херсонщини. Свій останній бій прийняв 1 березня 2022 року під час оборони міста Херсон у Бузковому парку.
Нагороди:
— Медаль Президента України «Учасник АТО»
— Медаль Президента України «За участь в антитерористичній операції»
— Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)
— Почесний громадянин Херсонської міської територіальної громади (посмертно)