Якименко Микола Анатолійович

Микола Якименко народився 16 березня 1986 року у місті Нова Каховка. Тут пройшли його дитинство та юність. Навчався у Новокаховському ліцеї, після закінчення якого продовжив освіту в Університеті «Україна», де здобув вищу освіту за спеціальністю «Будівництво та архітектура». Після завершення навчання працював за фахом, сумлінно виконуючи свою роботу та будуючи мирне майбутнє.

Згодом Микола також працював у муніципальній охороні, де зарекомендував себе відповідальним, чесним і принциповим працівником. Колеги згадують його як людину, яка завжди була прикладом для інших.

Він був не лише професіоналом у своїй справі, а й активною та цілеспрямованою людиною. Микола серйозно займався спортом футболом та боксом, брав участь у змаганнях і мав спортивні нагороди. Сила характеру, витривалість і дисципліна, які він виховав у спорті, стали важливою частиною його життя. Найбільшою цінністю для Миколи була родина. Він був люблячим чоловіком і турботливим батьком, виховував сина, для якого завжди залишатиметься прикладом мужності, честі та відданості.

У 2025 році Микола Якименко став до лав Збройних сил України, приєднавшись до 5-ї штурмової бригади, щоб захищати свою країну від російської агресії. Він свідомо обрав шлях воїна, ставши на оборону України та її майбутнього.

04 березня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки Донецької області Микола зазнав смертельних поранень внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. До останнього він залишався вірним військовій присязі та своєму обов’язку перед Батьківщиною.

Удома на нього чекали батьки, брат, дружина та син, для яких ця втрата стала невимовним болем.

Микола Якименко назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів і побратимів як мужній воїн, гідна людина та справжній патріот України.