Бахітов Марат Фларитович

10.07.1987-13.12.2022

Військовослужбовець 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу. Позивний "Бах".

Бахітов Марат Фларитович народився 10 липня 1987 року у селі Веселе Бериславського району Херсонської області. Доля випробувала його змалку: у шестирічному віці Марат разом із чотирма братами та сестрами втратив батьків. Вихованням хлопця займалася тітка з села Андріївка Каховського району. Марат рано подорослішав і вже з 17 років повністю забезпечував себе сам - навіть гроші на випускний вечір після закінчення Магдалинівської школи заробив власною працею.

Зі своєю майбутньою дружиною Марат був знайомий ще з шкільних років, а у 2010 році між ними зародилися почуття. У 2014 році пара переїхала до Одеси, де офіційно побралася. Марат був людиною надзвичайної енергії, цінував життя, захоплювався риболовлею, футболом, дайвінгом, стрибками з парашутом і чудово готував для родини. Найбільшим щастям для нього стало народження сина у 2019 році, який був для батька справжнім всесвітом.

Життєвий шлях Марата був тісно пов'язаний із захистом України. Після строкової служби та праці будівельником, у 2014 році він добровольцем приєднався до спецпідрозділу поліції особливого призначення «Шторм» Головного управління Національної поліції в Одеській області, де прослужив до 2018 року та пройшов бойові дії в АТО. Паралельно навчався в Одеському державному університеті внутрішніх справ, який успішно закінчив у 2020 році за спеціальністю «Правознавство».

Повномасштабне вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року застало Марата в Ізраїлі, де він працював висотником і мріяв заробити на власне житло для сім'ї. Дізнавшись про окупацію рідного села, він одразу вирішив повернутися, відповідаючи на прохання залишитися: «Всі воюють. Я маю здібності та вміння. Йдуть хлопці взагалі без досвіду. Не правильно, якщо я залишусь. Я так не можу».

Повернувшись наприкінці лютого 2022 року, Марат спочатку чергував на блокпостах у складі батальйону «Шторм». Прагнучи якнайшвидше визволити рідний край, він самостійно придбав автомобіль, зброю та став добровольцем 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади, виконуючи завдання на передовій та евакуйовуючи побратимів.

У серпні 2022 року, після того як дружині із сином вдалося виїхати з окупації до Одеси, Марат офіційно мобілізувався розвідником до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу. Він брав активну участь у звільненні Херсонщини, а в грудні підрозділ перекинули на один із найгарячіших напрямків Донеччини.

«Марат завжди говорив: «Ти і синочок все, що у мене є найдорожче». За національністю був татарином, але завжди називав себе українцем», поділилася дружина.

Загинув Захисник на псевдо "Бах" 13 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу селища Озарянівка Бахмутського району Донецької області. Поховали Героя у місті Одеса.

Нагороди:

- орден «За мужність» III ступеня (посмертно).

Бoйові нагороди часів АТО та військові реліквії захисника родина змушена була сховати на тимчасово окупованій Херсонщині, сподіваючись на їхнє якнайшвидше повернення під український прапор.