Стогній Володимир Сергійович

05.12.1986-05.03.2025

Володимир Сергійович народився 05 грудня 1986 року в селі Золота Балка Бериславського району Херсонської області. Навчався у Волинському національному університеті імені Лесі Українки на факультеті історії, політології та національної безпеки.

З 2015 року брав участь в АТО/ООС. На початку широкомасштабного вторгнення Росії Володимир Стогній приєднався до підрозділу ТрО, згодом перейшов до розвідувального взводу 98-го батальйону 60-ї окремої піхотної бригади. Так з’явився розвідник "Золотий". Дуже швидко цей позивний став відомим навіть поза межами бригади. За словами побратимів, його знали і друзі, і вороги.  Загинув Герой 5 березня 2025 року. Після участі в операціях під Бахмутом та на Запоріжжі Володимир Стогній перевівся до морської піхоти. Прийняв командування 1-м батальйоном 37-ї ОБрМП. Тоді саме тривало утримання плацдарму на Кринках і підрозділ цілодобово був у важких боях.

17 лютого 2025 року Володимир Стогній супроводжував екіпаж пілотів батальйону до точки відпрацювання в районі Константинополя на Донеччині. Коли група прибула на місце, Золотий виявив колону техніки противника – чотири бронемашини "Тигр". 

Комбат підготував групу до контактного бою. Разом з іншим військовослужбовцем Золотий вистрілив з гранатометів АТ-4 та підбив дві бронемашини з десантом, знешкодивши 10-х росіян. Дві інші машини з колони зупинилися і ворог вступив у бій. Попри переважаючі сили противника, група Золотого відбивала атаки. Підбили ще один "Тигр" разом із кулеметником, що вів вогонь по українських бійцях. Командир батальйону з автоматичної зброї знищив трьох ворожих піхотинців та разом із хлопцями перебіг до іншого укриття, де вони продовжили вести стрілецький бій.

Коли група Золотого поверталася з бою, їхній бронеавтомобіль атакували ворожі FPV з кумулятивними зарядами. Один із них пропалив металеву обшивку бронеавтомобіля. Золотий отримав важкі поранення. Назарій з побратимом евакуювали комбата на стабпункт. 

Володимир Стогній відчайдушно боровся за життя, але 05 березня його серце перестало битися. 

Нагороди:

- орден Богдана Хмельницького III ступеня.