
15.10.1990-01.04.2025
Військовослужбовець Національної Гвардії України, 13 бригада оперативного призначення «Хартія», водій броньованих автомобілів. Позивний "ЧЕЧЕН".
Микола народився і виріс в Херсоні. Там закінчив школу та гідрометеорологічний коледж. Освіту він отримав в Одеському державному екологічному університеті. З майбутньою дружиною познайомився в їх рідному Херсоні в 2018 році, а в 2021 - офіційно стали подружжям. Невдовзі почалось повномасштабне вторгнення, окупація міста і довгі місяці щоденної тривоги. Одразу після деокупації Херсона у 2022 році ремонтував, фарбував і допомагав продавати та купувати транспортні засоби – намагався максимально бути корисним для військових. Спілкування з бійцями, які щодня ризикували життям, викликало в нього думку про необхідність більш рішучого кроку. Микола добровільно мобілізувався у 2024 році. Завдяки таланту автомеханіка, водійським навичкам і хоробрості, на фронті він виконував критично важливі та екстремальні логістичні виїзди: доставлення бійців на позиції, їхню ротацію, вивезення поранених та підвезення необхідних вантажів на найбільш небезпечні ділянки, чим заслужив повагу і довіру побратимів. Микола служив в НГУ в 13 бригаді оперативного призначення «Хартія», і займав посаду водія броньованих автомобілів. Користувався авторитетом у побратимів, адже був людиною честі і великого серця.
01 квітня 2025 так і не побачивши й не потримавши на руках сина, який скоро мав народитися, під час чергового виїзду на нуль він загинув від прямого влучання FPV дрону в машину, за кермом якої був Микола. Світлий у душі і сильний у вчинках Микола буде завжди жити в кожному, хто його любив і любить. А син буде рости зі знанням, що його тато прекрасна і смілива людина. От тільки безкінечно болить, що тата він буде знати лише з фото на гранітному хресті.