Ткаченко Олександр Сергійович
18.01.1988-22.01.2023
Народився у с. Золота Балка Херсонської області. Завжди був завзятим, активним, життєрадісним, відвертим, правдолюбом та справжнім лідером. Під час навчання в університеті Олександр пішов на військову кафедру, отримав звання молодшого лейтенанта.
Олександр (позивний «Сич») став на захист держави ще у 2014 році під час АТО. До 2015 року боронив Україну у складі 56-ої окремої мотопіхотної Маріупольської бригади на Донецькому напрямку. У 2015 році вступив до лав Сил спеціальних операцій Збройних сил України. У 2016 році продовжив військову справу кадровим офіцером у селищі Нововоронцовка Херсонської області, де і «зустрів» повномасштабне вторгнення російських військ в Україну.
Із серпня 2022 року «Сич» продовжує боротьбу за суверенітет, цілісність і незалежність Батьківщини у складі 57-ої окремої мотопіхотної бригади ім. кошового отамана Костя Гордієнка на Херсонщині.
За сумлінне виконання військового обов'язку, підтримання високої бойової готовності військовослужбовців, високу професійну майстерність, звитягу та сміливість мав ряд нагород та відзнак: «Маріуполь. Відстояли-перемогли», «За заслуги», «За жертовність і любов до України», «Перемога за нами. Сектор «М» АТО», «Доброволець АТО».
11 листопада 2022 року під час виконання розвідувальний дій в районі с. Чкалове Херсонської області отримав важку мінно-вибухову травму.
Він був сильний духом і тілом, боровся за життя до останнього подиху, але не доля вирішила інакше…
Помер Олександр у військовому госпіталі м. Львів.
Похований у с. Бджільне Вінницької області.
Вічна честь, шана і подяка гідному Сину своєї Батьківщини…
«Назавжди в наших серцях, думках, душах...
Цей біль нічим не заглушити»
(Дружина)