Петров Олексій Леонідович

03.01.1979-23.08.2014

Олексій Петров народився 1979 року в селі Трифонівка Бериславського району Херсонської області.

1996 року здобув атестат про повну середню освіту, вступив до харківського Військового інституту Національної гвардії України. Завершив навчання 2001 року; для подальшого проходження військової служби направлений у частину ВВ МВС у Миколаєві. У званні старшого лейтенанта призначений начальником служби артилерійського озброєння херсонської частини внутрішніх військ.

Під час російсько-української війни служив у званні майора начальником служби озброєння 19-го Миколаївського полку охорони громадського порядку Південного ОТО Національної гвардії України (в/ч 3039 (Миколаїв).

Зник безвісти в бою 23 серпня 2014 року на блокпосту біля с. Лисиче Амвросіївського району на Донеччині. За іншими даними, зник безвісти в районі м. Амвросіївка.

У списках полонених Олексій Петров не значився. За інформацією місцевих мешканців нібито чеченці, котрі повернулися підібрати загиблих, закопували два тіла. Відтак 08 жовтня 2014 року його тіло знайшли пошуковці в одній із могил і доправили до моргу Запоріжжя. Ідентифікований за тестами ДНК. 2018 року його смерть підтверджено за молекулярно-генетичною експертизою.

Похований Олексій Петров у місті Запоріжжя на Кушугумському кладовищі.

Без Олексія лишились батьки, дружина та донька.

Нагороди:

- орден «За мужність» III ступеня(посмертно).