Головко Віктор Олександрович
06.05.1984-12.03.2022
Віктор народився 06 травня 1984 року в Херсоні. Коли йому було 2 роки, разом з батьками та старшим братом переїхали до міста Дубровиця на Рівненщині. Там навчався у школі. Потім закінчив Національну академію внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста. Служив у війську майже 20 років, останні 9 – в окремому загоні спецпризначення «Омега» Національної гвардії України. Любив футбол, уболівав за ФК «Динамо» (Київ), також захоплювався риболовлею. Вільний час проводив із родиною. Любив готувати, грати з сином у футбол. Родина жила неподалік лісу й Віктор любив там збирати гриби.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, офіцер став на захист Києва від окупантів. Він був командиром групи окремого загону спецпризначення «Омега».
24 лютого 2022 року особовий склад підрозділу під керівництвом старшого лейтенанта Віктора Головка разом з бойовою групою майора Романа Собківа виконували завдання з оборони аеропорту «Київ», щоб не дати змоги диверсійним групам противника створити плацдарм з метою висадки десанту. Утримуючи позиції, підрозділ під керівництвом офіцера затримав та передав представникам Служби безпеки України 11 осіб, підозрюваних у розвідувально-диверсійній роботі.
12 березня 2022 року під час виконання бойового завдання підрозділ Віктора потрапив у вогневу засідку. Пострілом з РПГ було пошкоджено перший БТР, противник відкрив шквальний вогонь. Розпочався бій. Через деякий час російський гелікоптер МІ-8 під прикриттям гелікоптера КА-52 висадив ворожий десант позаду групи старшого лейтенанта Головка. Він прийняв рішення, розвернувши групу, знищити ворожий десант. Після повного знищення десанту група приєдналась до основних сил.
Під час бою з основним угрупованням противника з’явились перші поранені. Старший лейтенант Віктор Головко кинувся надавати медичну допомогу та, відстрілюючись, виніс бійця з поля бою до евакуаційного автомобіля, який вигідно знаходився в низині.
Повертаючись до основних сил, Віктор Головко помітив, як поблизу заходив на посадку ще один гелікоптер із ворожим десантом. Розуміючи складну бойову обстановку, він, не вагаючись, попрямував для його знищення. Як тільки гелікоптер приземлився та перші російські десантники торкнулися землі, Віктор відкрив вогонь, ліквідувавши їх. Гелікоптер відразу почав набирати висоту. Своїм героїчним вчинком офіцер не допустив висадки десанту позаду наших позицій. Повернувшись до поранених, він знову почав надавати їм допомогу. Під час накладання джгута одному з бійців старший лейтенант Головко побачив, як поряд падає граната та, не роздумуючи, прикрив собою побратима. Посічений осколками, старший офіцер виніс товариша з поля бою до евакуаційного автомобіля, але під час посадки ворожий постріл з РПГ знищив машину, і старший лейтенант Головко та ще двоє поранених військовослужбовців загинули.
Нагороди:
- Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).
У м. Дубровиця перейменували провулок Артеменка на провулок імені Віктора Головка.