Штуца Ігор Віталійович

17.03.2003-27.03.2025

Військовослужбовець 3-ї окремої штурмової бригади.

Народився в м. Херсон. Навчався у школі №52, потім у Фізико-технічному ліцеї. Вступив до Херсонського державного університету на факультет Фізичного виховання та спорту.

 Восени 2021 року через епідемію коронавірусу студенти були вимушені перейти на дистанційне навчання. В цей час Ігор працював продавцем побутової техніки в магазині «Ельдорадо» в ТРЦ «Фабрика».

Повномасштабне вторгнення Ігор зустрів удома, в Херсоні, разом зі своєю мамою, з якою вони проживали вдвох.

У червні 2022-го Ігор, разом зі своїм найкращим другом Данилом Сікорським, з яким товаришували з навчання в фізико-технічному ліцеї, виїхав на вільну територію з окупованого Херсону. Хлопці поїхали до Одеси, там знайшли роботу. Ігор працював продавцем.  

В 19 років молодий чоловік підписав контракт до третьої штурмової бригади.

Відбір був складний, але Ігор ще до війни полюбляв тренажерні зали, тому був у прекрасній фізичній формі.

Потім було навчання кілька місяців. Потім вже були виїзди на бойові завдання.

Ігор був був серед тих, хто захищав Бахмут. Мав декілька поранень, після яких був змушений відновлюватися певний час в реабілітаційному центрі.

Мав позивний «Скіф», бо поважав свободу,силу й любив «гарячі» Херсонські степи.

Після відновлення здоров’я був переведений з піхоти й перекваліфікований на оператора дронів.

Був призначений командиром невеликої групи з п’яти чоловік.

22-річний захисник Ігор Віталійович Штуца загинув 27 березня 2025 року в Луганській області, Сватівському районі, в селі Новоєгорівка.

Поховали Ігоря в селі Музиківка Херсонського району Херсонської області - там, де він проводив літні канікули, виріс, де його любили і виховували дід з бабусею, де поховані його прадіди.

У воїна залишилась мати, батько, інші рідні, друзі, побратими, усі, хто його пам’ятає.

Нагороди:

нагрудний знак «За військову доблесть»;

відзнака «За особисту хоробрість в бою»;

медаль «За поранення».