Школа Петро Олександрович

24.07.1986-25.11.2023

Школа Петро Олександрович народився 24 липня 1986 року в селі Пригір’я Високопільського району на Херсонщині. Дитинство Олександра минуло у рідному селі. У родині був середнім сином: коли Петро народився, вже підростав старший брат, а у 1989 році з’явився молодший – Іван. Батько працював у колгоспі, мати спершу працювала у пекарні, а згодом на фермі. Як і в більшості сільських родин, діти змалку привчилися до праці. З братами Петро мав гарні стосунки. З молодшим, Іваном, їх об’єднувала любов до техніки. Мотоцикли, мопеди, ремонти стали справжнім захопленням. Згодом Петро переїхав до Кривого Рогу, там здобув спеціальність зварювальника. Після кількох перших робіт з 2007 року почав працювати на Укрзалізниці – у ПТО Інгулець, де ремонтували вагони. Працював електрогазозварником ручного зварювання.

15 грудня 2013 року одружився. Перед великою війною подружжя придбало власне житло в Інгулецькому районі Кривого Рогу – мрія, до якої вони довго йшли. 19 жовтня 2018 року у них народився син.

Перед тим як піти на війну, Петро встиг власноруч збудувати для сина маленький дерев’яний будиночок у селі, де жили батьки дружини. 29 серпня 2023 року Петро отримав повістку. Проходив навчання у Житомирській області, потім разом із підрозділом був направлений до Великої Британії на підготовку. Після повернення потрапив до 46-ї окремої десантно-штурмової бригади. Петро став солдатом-стрільцем.

Петро Школа загинув 25 листопада 2023 року. 27 листопада 2023 року дружині зателефонували й повідомили страшну звістку. Поховати Героя змогли 01 грудня, це сталось вдома – у рідному селі Пригір’я. Попрощатися з ним прийшло все село. Приїхали друзі, колеги з Укрзалізниці, побратими-друзі, які також служили, однокласники, рідні.

Нагороди:

- орден «За мужність» III ступеня (посмертно).

- нагрудний знак «За заслуги перед містом» III ступеня у Кривому Розі.