Юрченко Станіслав Сергійович

27.01.1998-28.08.2024

Народився у с. Нововоскресенське Херсонської області. Щирий, вірний, добрий, надійний і доброзичливий Станіслав мав прожити довге життя.

Боєць не лише за професією, а й за характером, захищав суверенітет і цілісність України з періоду АТО/ООС на сході держави. У 2022 році у складі 12-ої бригади оперативного призначення Національної Гвардії України боронив м. Маріуполь від ворога, був учасником битви за «Азовсталь», звідки Станіслав вимушено потрапив у полон. Довгих 1 рік і 8 місяців тривав полон, а потім – довгоочікуване повернення додому, реабілітація і … знову військова служба та активні бойові дії за своїх рідних і близьких, український народ, кордони держави спочатку у Запорізькій області, а з серпня 2024 року – у Донецькій.

19 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Миколаївка Покровського району Донецької області від прямого влучання снаряду в бліндаж зовнішній пілот (оператор) безпілотних літаючих апаратів 1-ого взводу оперативного призначення 1-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-ого батальйону оперативного призначення отримав 90% опіків тіла. Вижити у тих обставинах було вкрай складно. Станіслав боровся, проте не зміг. Він помер 28 серпня 2024 року у лікарні.

Поховали захисника України у с. Нововоскресенське Херсонської області.

«Не виміряти біль наш і в сльозах не пролити,

Ми тебе, як живого – будемо вічно любити»

 (Рідні)