
17.02.1999-21.08.2024
Народився у с. Нововоскресенське Херсонської області. Був усміхнений, добрим, надійним, мужнім, мріяв та мав плани на майбутнє.
16 листопада 2018 року Владислав прийняв присягу як військовослужбовець Національно гвардії України, а навесні 2019 року пішов на військово службу за контрактом. До 10 лютого 2022 року відстоював суверенітет Батьківщини в зоні АТО/ООС.
У березні 2024 року боєць уже в лавах Збройних Сил України (95-та окрема десантно-штурмова бригада) повернувся до захисту держави. У період служби Владислав отримав звання командира розвідувального відділення, був старшим солдатом.
Життєвий і бойовий шлях бійця обірвався 21 серпня 2024 року під час виконання службового завдання в селі Мала Локня Суджецького району Курської області російської федерації.
Похований Владислав у с. Давидів Брід Херсонської області.
«Ще жити багато на думці було,
І може прожив би, та сонце зайшло…»
(Рідні)