Уродвліченко Сергій Григорович
20.06.1976-30.06.2025
Народився в селищі Нововоронцовка Херсонської області. Після завершення навчання у місцевій школі здобув освіту електрика. Працював в українській телекомунікаційній компанії «Укртелеком». Згодом переїхав у с. Любимівка, але не покинув фах електрика. Сергій був чуйною людиною, яка ніколи не відмовить у допомозі, завжди привітний та радісний, справжній чоловік – сильний, мужній, гідний приклад для своїх дітей.
У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення збройних угрупувань рф в Україну, чоловіку довелося пережити і полон, і життя в окупації та це не зламало його духу і, не розуміючи як можна спокійно жити, коли хлопці гинуть, промовивши лиш «Якщо не я, то хто?», Сергій став на захист Батьківщини до лав Збройних Сил України.
Із 14 лютого 2025 року воїн три місяці проходив військове навчання в Чернігівській області. Завершивши підготовку, приєднався до оборонців України на Сумському напрямку. Був старшим солдатом, оператором відділення радіоелектронної боротьби мотопіхотного батальйону 158-ої окремої механізованої бригади.
Загинув боєць унаслідок отриманих поранень під час виконання бойового завдання в районі н.п. Ворожба Лебединського району Сумської області.
Напередодні Сергій вийшов на зв’язок, був веселим, жартував, запевняв що скоро приїде… І таки приїхав, але, на жаль, у домовині. Без люблячого батька й чоловіка лишилися четверо дітей і дружина. Похований Захисник України у с. Любимівка.
« – Наш тато – Янгол. Ти небо тримаєш.
Наш тато навіки став крилатим.
– Коханий, я знаю, що ти нас оберігаєш,
І я не дам про тебе пам’яті згасати.
Обіймаємо крізь хмаринки…»
(Дружина та діти)