Шост Олександр Миколайович

16.06.1979-11.03.2023

Старший солдат, оператор механізованої роти 28 окремої механізованої бригади ім. Лицарів Зимового Походу.

Народився Олександр Миколайович 16 червня 1979 року.

З дитинства він щиро любив свою Батьківщину — Україну. Завжди говорив матері: «Життя за неї віддам». Ці слова стали пророчими…

Ще у 2014–2015 роках Олександр працював у Приморському військкоматі та пройшов 15-денну військову підготовку, отримав звання старшого солдата. Був активним учасником Помаранчевої революції, відстоював права українців на Майдані. У 2014 році перебував у Домі профспілок в Одесі під час трагічних подій.

З початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 року без вагань став до лав ЗСУ на посаді водія піхоти у складі 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу (військова частина А0666), яка згодом брала участь у визволенні Херсона.

У боях за село Правдине на Херсонщині Олександр отримав важке поранення в шию — ворог розстріляв його впритул. Вважали, що він загинув, та дивом вижив. Зламану ногу отримав, коли самотужки, поранений, шукав шлях до своїх побратимів. Згодом на Донецькому напрямку був поранений вдруге — осколкове поранення, після якого перебував у шпиталі.

Олександр не мав державних нагород, але мав щось більше — велику любов до своєї країни, силу духу і відвагу. Його позивний — «Гетьман», і недаремно: він носив козацькі вуса та оселедець, жив за честю та заради України.