Юрченко Ігор Петрович

07.09.1979-17.11.2014

Радіотелеграфіст 1-го розвідувального відділення 3-го розвідувального взводу 2-ї розвідувальної роти 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України.

Народився 07 вересня 1979 року в селищі міського типу Любимівка Каховського району Херсонської області. Мешкав у селищі міського типу Народичі Житомирської області. Закінчив загальноосвітню школу (нині – гімназія) селища міського типу Народичі.

Працював на будівництві в Києві.

04 серпня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив радіотелеграфістом 1-го розвідувального відділення 3-го розвідувального взводу 2-ї розвідувальної роти 54-го окремого гвардійського розвідувального батальйону Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2076 (польова пошта В2803), місто Новоград-Волинський Житомирської області).

З осені 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.

17 листопада 2014 року під час поїздки за загиблими військовослужбовцями, у районі міста Дебальцеве Донецької області, вантажний автомобіль «Урал» ротно-тактичної групи підірвався на протитанковому радіокерованому фугасі в районі села Орлово-Іванівка Шахтарського району Донецької області. Внаслідок вибуху загинули 3 військовослужбовці, ще 2 отримали поранення. Особовий склад спостережного пункту українських військових, що знаходився поблизу місця трагедії, серед яких в числі перших був солдат Юрченко, одразу ж вирушив на допомогу екіпажу вантажного автомобіля «Урал». При підході до пошкодженої машини Ігор Юрченко підірвався на вибуховому пристрої, зазнавши численних поранень, несумісних з життям.

Помер на руках у брата, військовослужбовця того ж батальйону.

20 листопада 2014 року похований на кладовищі селища міського типу Народичі Житомирської області.

Нагороди:

- орден «За мужність» III ступеня (посмертно).