Гаранчук Олександр Олександрович

02.07.1988-24.12.2025

Офіцер (зовнішній пілот безпілотних авіаційних комплексів-сапер) 1 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 3-ї бойової групи спеціального призначення (безпілотних систем) окремого водолазного загону спеціального призначення "Омега" Центру спеціального призначення "Омега". Молодший лейтенант. Позивний "ГАРІК".

Олександр народився і виріс у Зеленівці передмісті Херсона. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Здобув середню освіту у Зеленівській загальноосвітній школі I-III ступенів № 38. Після закінчення школи вступив в Херсонський професійний кулінарний ліцей і отримав професію "кухар-кондитер". У 2008 році був прийнятий на військову службу за контрактом у військову частину А1594 (73Морський центр спеціальних операцій ВМС України міста Очакова) на посаду водолаз-радіотелеграфіст роти спецрадіозв'язку. У 2009 році отримав водолазну спеціальність: водолаз-розвідник спецпризначення. Мав близько 180 годин роботи під водою в апараті "ІДА-71п" Авм5, akvalong, трьохболтовка, костюми мокрого типу, сухого типу, мав допуск занурення до 60 метрів, в Севастополі занурювався в барокамері на 100 метрів. За період служби мав 25 стрибків з парашутом на воду в легководолазному спорядженні, вивчав підводні буксировщики (протон сирена),вивчав вибухову справу. Неоднаразово брав участь у навчаннях ВМС України та міжнародних Сі-бриз. 

У 2011 році звільнився по закінченню строку контракту. В цьому ж році влаштувався у ДСНС України в Херсоні на посаду водолаз аварійно рятувального загону, здобув професію водолаз III класу I-II групи спеціалізації водолазних робіт. У 2012 році пройшов атестацію і зайняв посаду старший водолаз-сапер групи підводного розмінування та спеціальних водолазних робіт. У 2013 році отримав професію сапер-розмінування міста Мерефа Харківської області. Приймав участь у розмінуванні ескадреного міноносця Фрунзе біля острова Тендра, розмінування ВОВ по Херсонській області. У 2014 році отримав "Учасника бойових дій". Олександр був справжнім патріотом України, людиною честі та великої душі. 

До повномасштабного вторгнення працював за кордоном з дружиною, але з початком війни без вагань повернувся в Україну та приєднався до лав Національної гвардії. Його професіоналізм, мужність і відповідальність здобули глибоку повагу серед побратимів і командирів.

Загинув 24 грудня 2025 року в результаті отриманих вибухових травм не сумісні із життям під час виконання бойового завдання в Запорізькій області Запорізького району в населеному пункті Магдалинівка в результаті обстрілу позицій та внаслідок прямого влучання ворожого дрону-камікадзе типу "FPV", військовослужбовець отримав.

Нагороди:

- відзнака Президента України "За оборону України".

- відомча заохочувальна відзнака Командувача Національної Гвардії України-Нагрудний знак "За доблесну службу".

- медаль "За військову службу Україні".

- орден "За мужність" III ступеня (посмертно).