Чава Едуард Васильович

06.02.1994-24.10.2022

Народився у с. Григорівка на Херсонщині. Певний час жив із батьками в АР Крим, а після 2014 року родина переїхала у с. Осокорівка Херсонської області. Був добрим, сміливим, мужнім, справжнім другом, мав багато планів на майбутнє…

Хлопець брав приклад зі старшого брата Василя, який відстоював незалежність держави з 2014 року, тому вже з 2016 року Едуард став учасником АТО. Проходив службу у мінометній батареї та брав участь у боях за населені пункти Зайцево, Вохноваха, Горлівка, Торецьк Донецької області у складі 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.

Із 2022 року Едуард (позивний «Хімік») боронив державу в лавах 25-ої окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. Мав звання молодшого сержанта, був командиром відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 3 парашутно-десантного батальйону. Маючи військовий досвід, командир відділення успішно навчав побратимів технікам виживання в умовах бою.

Загинув під час виконання бойового завдання від отриманих поранень не сумісних з життям поблизу с. Новосадове Краматорського району Донецької області.

Уже посмертно Хімік був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

Похований у с. Кринички Дніпропетровської області.

«Для нас усіх Ти назавжди залишишся Героєм, який захищав кордони України задля світлого майбутнього. Любий Братику, мені тебе дуже не вистачає… Спи спокійно»

(Брат Василь)