
16.09.1976 - 25.08.2014
Капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Анатолій Вікторович Шилік народився 16 вересня 1976 року в місті Ковель Волинської області (за окремими джерелами — Камінь-Каширський) Української РСР. Через тиждень після народження разом із батьками переїхав до Херсонської області, де проживав у смт Нижні Сірогози до 1993 року. Там закінчив середню школу.
Після здобуття середньої освіти вступив до Сумського вищого артилерійського військового училища імені М. В. Фрунзе. Після завершення навчання був направлений для проходження військової служби до міста Ковель, де служив у 802-му реактивному артилерійському полку. У період служби зустрів майбутню дружину. У 2005 році звільнений у запас у званні капітана.
Після розформування військової частини протягом близько десяти років займався цивільною діяльністю.
З початком російської збройної агресії проти України у 2014 році добровільно повернувся до лав Збройних сил України. З весни 2014 року перебував у зоні бойових дій. Обіймав посаду командира мінометної батареї 51-ї окремої механізованої бригади.
У ніч з 24 на 25 серпня 2014 року під час бойових дій поблизу Докучаєвська (район Березове — Оленівка, поблизу Іловайська) мінометна батарея капітана Шиліка зазнала значних втрат. Під час артилерійського обстрілу російсько-терористичних військ із самохідних гармат «Нона» було уражено блокпост 39-06. Внаслідок одного з влучань загорівся тент автомобіля ГАЗ-66. Анатолій Шилік особисто кинувся гасити пожежу. Коли до нього приєдналися інші військовослужбовці, від повторного обстрілу він загинув разом із побратимами.
Загинув 25 серпня 2014 року поблизу села Кутейникове, Амвросіївського району, Донецької області.
Похований 2 вересня 2014 року в місті Ковель.
У Анатолія Шиліка залишилися дружина та двоє дітей — донька Тетяна (2001 р. н.) і син Артем (2012 р. н.).
За особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі:
— нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (4 червня 2015 року, посмертно);
— ім’я Анатолія Шиліка увічнене на пам’ятній стелі загиблим жителям Ковеля та району — учасникам російсько-української війни (відкрита 22 травня 2015 року);
— рішенням Ковельської міської ради його ім’ям названо одну з новозбудованих вулиць міста;
— 6 грудня 2016 року в Ковелі відкрито меморіальну дошку на його честь;
— портрет розміщено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» в Києві (секція 3, ряд 9, місце 11);
— почесний громадянин міста Ковеля (2021 рік, посмертно);
— у Опорному закладі Нижньосірогозький ліцей відкрито пам’ятну дошку на його честь.