
12.06.2003-12.04.2022
Едуард народився в селищі Каланчак Херсонської області. Закінчив Каланчацьку загальноосвітню школу I-III ступенів. Певний час працював на СТО в Харкові. Планував вчитися далі, але вирішив піти на військову службу. Цікавився автомобілями. Любив гуляти з друзями, розважав молодшу сестру та підтримував батьків.
У червні 2021 року, як тільки хлопцю виповнилось 18, він вступив до лав Окремого загону спеціального призначення «Азов». Переїхав до Маріуполя, де ніс службу. Обіймав посаду стрільця відділення патрульного взводу патрульної роти стрілецького батальйон.
З 24 лютого 2022 року Едуард разом із побратимами мужньо боронив Маріуполь та завод «Азовсталь» від російських окупантів. Попри юний вік, ніколи не відмовлявся від складних завдань та сміливо йшов у бій.
Солдат Едуард Ставицький поліг 12 квітня 2022 року, захищаючи місто Маріуполь від російських окупантів. Під час виконання бойового завдання в районі мосту через річку Кальміус він потрапив під вогнепальний обстріл ворога, внаслідок чого отримав смертельні поранення. Захиснику було 18 років.
Поховали молодого Героя на Алеї Слави кладовища №18 у Харкові.
В Едуарда залишились мама та сестра.
Нагороди:
- орден «За мужність» III ступеня (посмертно).