
06.07.1988-12.01.2024
Кривава війна забрала життя 35-річного воїна Карпи Григорія Івановича, справжнього патріота України, сміливої й незламної людини, люблячого батька, надійного товариша та вірного побратима. Він був людиною слова, прикладом сили духу й відданості своїй Батьківщині.
Життя Григорія з ранніх років було сповнене випробувань. У семирічному віці він залишився сиротою, а турботу й виховання взяли на себе старші сестри. Після закінчення 9 класів Новомиколаївської загальноосвітньої школи, за підтримки місцевого фермера, Григорій здобув фах тракториста-механізатора та почав працювати у фермерському господарстві.
Останні роки свого життя він мешкав у селі Бубнівка Хмельницької області. Саме там Григорій зустрів кохану жінку, з якою мріяв створити сім’ю та планував одруження у 2024 році. Та війна безжально обірвала ці плани…
За мужність і відвагу Григорій був нагороджений почесним знаком «Золотий хрест» — за успішне виконання бойових завдань, високий рівень бойової підготовки, сумлінне та бездоганне несення служби під час виконання обов’язків із захисту миру й безпеки.
Воїн загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області, віддавши своє життя за свободу й незалежність України.
Рідні, друзі та побратими згадують Григорія як світлу, щиру, турботливу й оптимістичну людину, яка завжди підтримувала інших і ніколи не втрачала віри. Без люблячого батька залишився син — найбільший біль і найсвятіша пам’ять про Героя.
Вічна пам’ять і слава українському воїну, який віддав життя за Батьківщину та за кожного з нас. Герої не вмирають.