Катран Олександр Миколайович

28.04.2002-26.12.2023

Олександр Миколайович народився 28 квітня 2002 року у місті Нова Каховка Херсонської області. Після школи здобув професію бармена-офіціанта в ПТУ. Певний час працював за фахом, потім почав їздити на заробітки в Польщу. Але вирішив повернутися до України та в 2020 році пішов на строкову службу. На дозвіллі любив займатись технікою та автомобілем, грати у відеоігри, готувати, допомагати людям, фотографувати, кататися на роликах і займатися спортом.

На початку повномасштабного вторгнення хлопця перевели до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади та відправили на позиції під Словʼянськом Донецької області. 02 травня 2023 року він підписав контракт із 33-м окремим інженерним батальйоном (в/ч А4733) ДШВ ЗСУ та продовжив воювати. Служив на посаді командира відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти. У жовтні отримав подяку за хорошу службу, в грудні – відзнаку «Золотий хрест».

Під час служби зустрів своє кохання та одружився. Пара очікувала на первістка. Олександр був безмежно щасливий і мріяв потримати на руках свою дитину. Планував після перемоги оселитися з родиною в Житомирі. Але не судилося.

Солдат Олександр Катран на псевдо "Катранчік" загинув 26 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Мар'їнка на Донеччині. Захиснику був 21 рік.

Поховали воїна на Смолянському військовому кладовищі в Житомирі.

В Олександра залишилися дружина і син, який народився через 2 дні після загибелі тата.