Дмитришин Сергій Михайлович

04.05.1990-07.03.2022

Сергій Дмитришин народився 04 травня 1990 року в селі Новопетрівка на Херсонщині у багатодітній сім’ї, яка виховувала п’ятьох дітей. У дитинстві Сергій любив, коли батько-водій брав його з собою на роботу. Захоплювався риболовлею, був помічником для сім’ї, допомагав по господарству. Батько був родом із села Перевозець, що на Калущині Івано-Франківської області, і привозив дітей сюди на літо. У 2007 році сім’я перебралась в село Дубовицю. Сергій Дмитришин продовжив навчання спочатку у Войнилівській школі, а потім у Войнилівському професійному училищі. У 2008 році був призваний на строкову військову службу. А після демобілізації деякий час працював у службі охорони. 

У 2013 році одружився й згодом став батьком двох синів. Брав участь в антитерористичній операції на Донбасі. У 2017 році Сергій Дмитришин одружився вдруге, а відтак став батьком не лише рідній донечці, а і доньці дружини від першого шлюбу. У цей період чоловік працював на різних роботах у Польщі. У червні 2021 року вступив до лав Збройних сил України за контрактом. Самовіддано служив старшим механіком водієм 109 окремого гірсько-штурмового батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”. Повномасштабна війна з росією застала Сергія на службі. Він був одним із перших, хто мужньо став на захист столиці. 

06 березня 2022 року воїн зателефонував рідним і попрощався. А наступного дня Сергій Дмитришин загинув у жорстоких боях за Київську область поблизу села Слобода-Кухарська. Півтора року Герой вважався зниклим безвісти, але його тіло знайшли завдяки наполегливим пошукам сестри. Поховали Героя у рідному селі батька - Перевозці.

Нагороди:

- орден "За мужність" III ступеня (посмертно).