
Природно-заповідний фонд Херсонської області та Криму має спільні екосистеми, об'єднані географічно навколо Азово-Чорноморського узбережжя, затоки Сиваш та степових зон. Найбільшу спільну територію становить озеро Сиваш, яке є частиною єдиного природного комплексу.
Затока Сиваш, часто звана «гнилим морем», є величезною природоохоронною територією, що межує як з Херсонською областю, так і з Кримським півостровом, утворюючи унікальні рожеві озера та цілинні степи.
Затоки, лимани та прибережні степи Херсонщини (наприклад, Джарилгацький національний природний парк) функціонально пов'язані з територіями Північного Криму, забезпечуючи єдиний екокоридор, через який проходять міграційні шляхи для птахів та водних мешканців.
Біогеографічний підхід передбачає виділення та захист територій не лише за їх адміністративним розташуванням, а на основі їхньої ролі в екосистемах конкретних біогеографічних регіонів.
Спільними екосистемами Причорномор'я пов'язані території Смарагдової мережі Херсонщини та Криму, утворюючи безперервний екологічний коридор для міграції видів. Вони об'єднані захистом унікальних прибережних, степових та водно-болотних оселищ, що забезпечують збереження біорізноманіття.
Смарагдова мережа або мережа Емеральд (Emerald Network), до якої Україна приєдналася у 2009 році на виконання Бернської конвенції для збереження рідкісних видів флори, фауни та оселищ, що перебувають під загрозою зникнення, об’єднує країни Європи, які не є членами Європейського Союзу (як Україна). Планується, що після вступу до ЄС території Смарагдової мережі України стануть частиною мережі Natura 2000 - найбільшої у світі мережі охоронних природних територій. Сьогодні вона охоплює близько 18% суші та 9% морської території ЄС, забезпечуючи захист рідкісних видів та оселищ.
Смарагдова мережа Криму та Херсонщини - це система особливо цінних природоохоронних територій, що охороняє унікальні степові, прибережні та водні оселища. До неї входять Чорноморський біосферний заповідник, Сиваський під, Тарханкут, Керченський півострів та степові урочища (Сари- Баш, Ковильна), що забезпечують захист рідкісних видів флори та фауни.
Крім того, обидва регіони мають велику кількість водно-болотних угідь міжнародного значення, які захищають рідкісні види флори та фауни від зникнення, що є спільною метою в межах Європи.
Так, унікальний аквальний комплекс водно-болотне угіддя міжнародного значення «Каркінітська затока» територіально розташований в межах Херсонської області та Кримського півострова.
Цей екологічний зв'язок підкреслює важливість цілісного збереження природи півдня України.
Російська окупація спричинила екологічну катастрофу регіонального масштабу: від нищення заповідних зон до наслідків мілітаризації Чорного моря, що загрожує безпеці всього Азово-Чорноморського басейну.
Екологічна безпека є частиною відновлення. Зокрема варто провести аудит шкоди довкіллю, безпечної утилізації військових/промислових ризиків, відновлення природних територій та берегової зони тощо.