
Ця дата, заснована Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), має на меті привернути увагу до критичної ролі ґрунту в нашому житті, продовольчій безпеці та боротьбі зі зміною клімату.
Ґрунт — це жива екосистема, наповнена мільярдами мікроорганізмів, які працюють як фільтр для води, сховище вуглецю та, найголовніше, основа для 95% світового виробництва їжі. Ґрунти відіграють ключову роль у регулюванні клімату. Вони є другим за величиною поглиначем вуглецю на Землі після океанів. Здатність ґрунту зберігати органічний вуглець допомагає зменшити кількість парникових газів в атмосфері.
Земельний фонд Херсонської області становить 2846,1 тис. га, зних 1968,4 тис. га займають сільськогосподарські угіддя (69,1% загальної площі земельного фонду), 152 тис. га – ліси та інші лісовкриті площі (5,3%), 725,7 тис. га – інші землі (25,6%). У структурі сільськогосподарських угідь рілля займає 1776,6 тис. га (90,2%).
Ґрунтовий покрив області різноманітний: у північній частині переважають чорноземи південні на лесових породах, на півдні – каштанові ґрунти в комплексі з солонцями, солончаками і солодями, в західній частині лівобережжя річки Дніпро та Дніпровського лиману зосереджені Олешківські піски. Чорноземи південні займають 50% території області, темно-каштанові та каштанові ґрунти – 35%.
Усі ґрунти Херсонщини зазнавали значної вітрової ерозії ще до повномасштабного вторгнення рф. Причинами цього явища були рівнинний рельєф території та вкрай незадовільний стан лісосмуг. Відновлення лісосмуг було ускладнено тим, що клімат регіону надто сухий для більшості видів молодих дерев. На сьогодні значна частина лісосмуг, що збереглися, надто ушкоджена або повністю знищена у процесі ведення військових дій. Як наслідок, прогнозується наростання вітрової ерозії в наступні роки.
Військові дії призвели до забруднення ґрунтів важкими метали, такі як свинець, мідь, цинк, нікель та кадмій. Вони містяться в уламках снарядів, мін, боєприпасів та військової техніки. Ці метали накопичуються у ґрунті, потрапляють у рослини, а потім у харчовий ланцюг, створюючи небезпеку для людей і тварин.
Авіаційні та артилерійські удари ворога спричиняють найбільший вплив на сільськогосподарські угіддя та ґрунтовий покрив – на них припадає до 80% усіх зафіксованих пошкоджень на досліджених територіях.
В результаті фізичних пошкоджень ґрунтів збільшується неоднорідність, зменшується об’єм пор, ускладнюється доступ води і кисню, руйнується структура, що в результаті призводить до зниження родючості орних ґрунтів у цілому. Таким чином, відбувається механічна деградація ґрунтів, які потребують рекультивації.
Сума збитків у Херсонській області через забруднення та засмічення земель перевищила вже 14 млрд 767 млн гривень.
У цілому для відновлення екологічного стану та відтворення родючості ґрунтів Херсонської області на землях сільськогосподарського призначення, за різними прогнозами науковців, необхідно від 8 до 50 років. Оскільки масштаби техногенного мілітарного впливу продовжують зростати через постійні обстріли, а стан земель на окупованому лівобережжі не визначений.
З метою збереження родючості ґрунтів, запобіганню деградації і недопущення їх забруднення сільськогосподарські виробники й комунальні підприємства регулярно впроваджують заходи спрямовані на покращення їхнього якісного стану та запобігання засміченню.
Закликаємо населення Херсонщини сортувати сміття для запобігання забрудненню землі, не створювати сміттєзвалища, компостувати органічні відходи й озеленювати прибудинкові території.