У День пам’яті жертв політичних репресій Президент і перша леді вшанували загиблих у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили»

опубліковано 17 травня 2026 року о 14:45

Офіс Президента України

Чоловік та жінка у чорному вбранні йдуть брукованою доріжкою від меморіалу з великими кам'яними хрестами на тлі хвойного лісу. Вздовж доріжки вишикувалася почесна варта військовослужбовців у парадній формі.

У День пам’яті жертв політичних репресій Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська вшанували загиблих у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили».

Володимир та Олена Зеленські також поклали квіти до пам’ятного знака польських поховань.

Чоловік та жінка у чорному вбранні стоять біля гранітного меморіалу з лампадками, тримаючи в руках букети квітів. На задньому плані видно сосновий ліс, де стовбури дерев обв'язані стрічками.

«Зараз, коли тисячі наших людей – військовополонених та цивільних в’язнів – залишаються в російській неволі і проходять через такі ж випробування, важливо не забувати про це. Потрібно на всіх рівнях докладати необхідних зусиль, щоб повернути кожного та кожну. І обовʼязково – щоб справедливість була і злочинці відповідали за свої вчинки. У вільного світу достатньо сили, щоб це забезпечити», – зазначили Президент та перша леді в соціальних мережах.

Упродовж 1937–1941 років у Биківнянському лісі таємно ховали жертв політичних репресій, яких органи НКВС розстрілювали в київських в'язницях. Це найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Лише за період Великого терору (1937–1938) було засуджено майже 200 тис. людей, із яких близько двох третин – до розстрілу. За приблизними оцінками істориків та дослідників, на цьому місці поховано щонайменше 30–35 тис. людей. Серед них, зокрема, письменники Михайль Семенко та Майк Йогансен, художник Михайло Бойчук і церковний діяч Василь Липківський. У Биківні також поховано понад 3,5 тис. іноземців – представників понад 30 національностей, серед яких найбільше громадян Польщі та Німеччини.

Військовослужбовці у парадній формі несуть великий синьо-жовтий вінок під час офіційної церемонії вшанування пам'яті. На розмитому задньому плані видно кам'яний меморіал із хрестами.

Вперше правда про Биківню стала відомою після нацистської окупації Києва у вересні 1941 року. У радянські часи інформацію про Биківню приховували під грифом «Цілком таємно» в архівах спецслужб. На початку 1960-х років у Києві члени «Клубу творчої молоді» неофіційно збирали матеріали про репресії. Серед них – Лесь Танюк, а також Алла Горська та Василь Симоненко, яких було вбито. Тільки у 1988-му було офіційно визнано, що в цьому лісі поховані жертви сталінських репресій.

У травні 2001 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову про створення Державного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Того ж року його відвідав Папа Іван Павло II.